Кнопки

Політичні граблі, які нічому не вчать політиків

13.09.2011 11:56
Українські реалії щодня приносять нові враження і нові сюрпризи. Для нинішньої влади закон як ганчірка, яку можна викинути у смітник. А «пришити» справу навіть впливовим політикам для них легше аніж швецю ґудзик. І байдуже, що аргументи на голову не налазять. Більше того, з цих «шитих» справ стирчать вуха «замовлення». Владі плювати, що подумають люди і двічі плювати що скаже демократичний світ. Їй головне нагнати страху, аби кожен, навіть у себе на кухні, «фільтрував базар». Нинішня система вже давно переплюнула вислів іспанського диктатора Франко, який казав «друзям все, ворогам - закон». Своїм опонентам влада навіть не залишає право на захист по закону. 

Бульдозер, на якому їде нинішня влада, підминає під гусениці все підряд. Навіть проти футбольних вболівальників порушують кримінальні справи. Можливо, вони не мала права вигукувати гасло «Спасибо жителям Донбаса за Президента пи..са». Я не є прихильником таких гасел. Але, з іншого боку, наша доблесна міліція не лише оперативно виявила тих, хто це кричав, а й вирішила їх покарати. Щоправда, карають чомусь за статтею «розголошення державної таємниці». Де тут таємниця, та ще й державна?!! Таким чином, можна пришити справу навіть горобцеві, який затягне не в такт гімн Партії Регіонів «вышел в степь донецкую парень молодой». 

Наша правоохоронна машина не може знайти дівчину, яка вийшла погуляти і зникала у людному місці, на столичній Солом’янці. Зате вона миттю знайшла пенсіонерку, яка відрізала прізвище "гаранта" від стрічки на вінку "Тарасу Шевченку від Віктора Януковича". За таке «обрізання» їй дали 10 діб адмінарешту. Пізніше, тишком випустили. Але, аргумент затримання знову із категорії «я упала с самохвала – тормозила головой». Виявляється, пенсіонерка пошкодила президентське майно! По великому рахунку цей вінок куплений, зокрема, і за гроші цієї пенсіонерки. Це не президентське майно, а народне. Пенсіонерка мала право в такий спосіб висловила свій протест. Право на це їй дає злиденна пенсія і відсутність перспективи на обіцяне «краще життя вже сьогодні». 

Все це робиться для того аби люди від страху тремтіли по кутках і не виходили на акції протесту, не висловлювали свої думки в голос, а мовчали. Хто вийде, суд все одно заборонить пройтися по центру міста. Навіть якщо хтось наважиться прогулятися маршем по незабороненій території - все одно його зустріне "Беркут", а прокуратура заведе справу. Не тому що винен, а тому щоб інші боялися і сиділи як щурі по своїх норах. Українській владі не потрібен сміливий народ. Її влаштує покірний і слухняний електорат такий як, приміром, у Білорусі. 

Усі ці порушені кримінальні справи виглядають цинічним плювком на Конституцію. Адже правоохоронці чомусь не помітили як топтали державний прапор у Запоріжжі. Також усі зробили вигляд, що не помітили як Президенту перевертає догори дригом державний стяг і не лише на обкладинці своєї книги, а навіть на урочистих заходах за участю міжнародних гостей. Також Главі держави можна, знову всупереч закону, використати у своїй книзі англійською мовою думки інших авторів. Їм можна все, а нам навіть не можна плюнути собі під ноги, бо це можуть розцінити як «розголошення державної таємниці» або навіть гірше, «спробу державного перевороту». 

Один дуже молодий, але вже дуже відомий суддя чи не щодня повторює гасло одного колишнього Президента: «закон один для всім». Але на вулиці діють зовсім інші закони. Я можу зрозуміти чому депутат-опозиціонер Сергій Міщенко відмовився від присвоєного йому звання «Заслужений юрист України» - не можна бути заслуженим в країні, яка живе за принципом сили, а не права. Так само, я не можу зрозуміти також ніби-то палкого опозиціонера Геннадія Москаля, який не відмовився від цього звання. Невже йому не муляє ця нагорода і як тоді він може захищати Юрія Луценка? Зрештою, після такого нагородження екс-міністр вже не наполягає аби депутат був його захисником. Сам нагороджений намагається реабілітуватися і сьогодні зареєстрував законопроект про амністію для Юлії Тимошенко. 

Схоже, що історія нинішніх можновладців нічому не вчить. Навіть школярі знають: на будь яку силу знайдеться інша сила. А ті хто намагається заткнути рот своєму народу не входять в історію, а «вляпуються» в неї. Декого навіть називають диктатором. Таке враження, що політики не знають історії тому і наступають на граблі. Але від цього страждають ті, хто цих правителів вибрав. 
  
просмотров: 139
Комментарии:
13.09.2011 13:10  Sergius
{quote}
переплюнула вислів італійського диктатора Франко
{quote}

Хіба Франко не іспанський диктатор?
15.09.2011 19:26  taksist
Можливо, вони не мала права вигукувати гасло «Спасибо жителям Донбаса за Президента пи..са»/

якби влада не затикала рота тим хто її критикує то нікому б і в голову не прийшло на стадіон по політику ходити.
16.09.2011 01:00  Роман
"Виявляється, пенсіонерка пошкодила президентське майно! По великому рахунку цей вінок куплений, зокрема, і за гроші цієї пенсіонерки. Це не президентське майно, а народне. Пенсіонерка мала право в такий спосіб висловила свій протест."

По Вашей логике пенсионерка может и окно в АПУ разбить, и дверь в ВР поджечь. А чего - это ж и ее тоже!
16.09.2011 13:01  Горковенко
Ні двері, ні вікно підпалювати не можа, бо це буде пошкодження майна. А це майно має конкретного власника. Щодо вінка, то в суді так ніхто і не довів що це була власність Президента. А саме так це подавалося. Хоча ваша логіка мені зрозумала - жінка вчинила террористичний акт:)))
15.12.2011 10:31  petro1941
ЯКА ВЛАДА ПОТРІБНА
Довіряти словам нинішніх представників вищої влади варто лише тоді, коли вони звинувачують одне одного в крадіжках народного майна. Якби це була брехня, суди були б завалені справами про захист честі. А так – нема чого захищати, хіба що товкти недоторкані пики одне одному. Плідно депутати ВР працювали лише по захисту власних пільг.
Це відбувається лише тому, що Конституцію незалежної України влада прийняла комуністичною(“група 239”) більшістю “під себе”, ще й медалями збирались себе за нічне домовляння нагородити. Усі зміни “правил депутатської гри” теж затверджували “гравці”, користуючись тимчасовою кількісною перевагою під час “матчу”. І хто б з цих команд не потрапив до влади, для народу різниці не буде доти, доки не зміняться “правила гри”, встановлені владою. Самі недоторкані цього робити не стануть, до якої б партії вони не записувались.

І національна ідея, і Церква - об’єднують своїх проти інших. В Україні, з такою різноманітністю національностей і конфесій основою об’єднання людей повинні бути моральні засади спільного життя. Це може зробити лише така держава, владні органи якої не зможуть без дозволу народу змінювати регламентуючі їх діяльність закони.

Конституцію України мають приймати люди, яких народ обере лише на час прийняття (або зміни) Конституції. Вони розглянуть всі проекти і запропонують народу на затвердження найкращий з можливих. Ними можуть бути особистості, визначені жеребкуванням серед еліти: а)тих міських і сільських голів, що обрані на цю посаду більше одного разу, б) порядних викладачів-юристів, обраних студентами таємним голосуванням, в) ні в якому разі не обирати з нинішніх партійних депутатів ВР і не з скоробагатьків.
За діями владних гілок (“орендарів влади”) має бути контроль власника (не джерела!) влади – народу. Для цього має бути найвищий орган влади народу - Конституційна Рада – періодичний орган влади, який вибирається жеребкуванням серед вищезгаданої еліти через певний період на короткий термін, можливо один раз в 4-5 років на місяць. Контролювати владу між зборами КР має гарант Конституції – Конституційний Суд, який обере Конституційна Рада. Закони перед підписом Президента (Гетьмана?) мають узгоджуватись з КС.
Конституційна Рада першого вибору, після затвердження народом нової Конституції має обрати КС, призначити голів контролюючих та силових структур. Наступні КР вибиратимуться для оцінки дій гілок влади, виправлення недоліків Конституції на підставі звернень громадян, обрання нового КС і призначення або підтвердження повноважень голів контролюючих та силових структур.
Призначені КР посадові особи мають ще (крім посадових обов’язків) готувати базу даних для змін Конституції та оцінки дій гілок влади черговою Радою, вживати в разі потреби негайні заходи до нині недоторканних особистостей. Звертатись до Конституційного Суду повинен мати можливість КОЖЕН громадянин України через громадські організації правозахисту або через місцеві суди присяжних.
Якщо дії влади призвели до збільшення національного боргу без покращання матеріальної бази держави, погіршення умов життя, зростання смертності серед дітей та населення працездатного віку, чи відповідної шкоди – КС має негайно запропонувати народу висловити своє ставлення до влади на референдумі. Хабарництво члена КС – як і всіх високопосадовців - має каратись довічним його ув’язненням і конфіскацією майна як хабарника, так і в усіх його родичів.
Рішення Конституційної Ради по змінам Конституції мають бути затверджені на вищому законодавчому рівні - референдумом.

Корупцію високопосадовців, обкрадання народу з вивозом капіталу за кордон і хабарництво у великих розмірах треба прирівняти до найтяжчих злочинів проти людства. Якщо такий злочинець втік за кордон, не бажаючи отримати довічне ув’язнення, то через рік вирок суду про довічне ув’язнення рішенням Верховної Ради має замінюватись смертною карою, яку виконає спеціальний каральний підрозділ - якщо держава-укривач не візьме на себе відповідальність по відшкодуванню збитків, викупивши тим самим життя злочинця. Спадкоємець страченого злочинця має повернути награбоване, інакше його чекатиме така ж доля.

Власник землі той, хто її створив. Держава має лише регулювати взаємовідносини між користувачами угідь, щоб ті не шкодили природі. Земля не може бути передана в користування людям, які особисто не працюють на ній (лихварям, банкірам та тим, хто зараз має земельну власність, розумно не використовуючи її для поліпшення життя народу). Перевага в надання землі в користування належить тому, хто краще її зберігає. Якщо користувач ділянки землі своїми діями вчинив шкоду людям або природі, він має бути позбавленим права користуватись землею без відшкодування коштів, витрачених на її облаштування. Інвестування праці землеробів повинно страхуватись не особистим майном працюючих, а державою.

Виробник продукції (ідей, знань, продуктів землі та води, промислових виробів та послуг) має мати перевагу над власником грошей, навіть чесно зароблених важкою працею.

Послуги, життєво необхідні людині(пристойні умови проживання, надійна охорона здоров’я, розвиток розумових здібностей) мають надаватись державним коштом. Намагання особистості мати для себе занадто багато майна і грошей (на порядок більше необхідного для життя рівня і вище) має обкладатись прогресивним податком.

Платним навчання має бути лише для ледарів і нездар, визначати таких має відповідна комісія через певний термін навчання. Розумні ледарі мають мати можливість повернути право безкоштовного навчання.

За партію, яка візьметься втілювати ці ідеї в життя ще до отримання влади, я голосувати буду.

"ДУМКИ ПЕНСІОНЕРА"

 
 
введите символы на картинке: