Навіщо нам Шевченко в рожевому?

Ви здивуєтесь, коли введете у пошуковий рядок Фейсбуку хештег #DigitalShevhenko, бо побачите Кобзаря у рожевому чи у хіпстерських окулярах і береті. Або ж на тлі картин у стилі Ван Гога та Клімта. Таке “знущання” над світлим образом генія було зроблене навмисне і мало на меті просте і чітке завдання.

Яким ми пам’ятаємо Тараса Шевченка? Давайте відповімо відверто: більшість із нас пам’ятає його з нав’язливої шкільної програми, коли українського генія подавали нам виключно як співця тяжкої долі та/або сільського романтика. Додайте сюди загальну методику пост-радянських середніх шкіл (“зубрити, зубрити, зубрити, ненавидіти, повторити”) - отримаємо заскорузлий образ “мужчини в смушевій шапці і з вусами з портрету на стіні”. Ось простий і дієвий спосіб вбити дари генія. Тож ми вирішили розірвати цей шаблон і допомогти відкрити деяким добродіям наново творчість Кобзаря.

Ми – мистецьке об’єднання "Щогла". Наша мета проста: довести, що українське мистецтво - актуальне і варте уваги. Що воно має посісти своє місце в світовому контексті. Що ми самі маємо звернутися до власних, українських митців: наново відкрити для себе геніїв минулого, яких пропаганда і дурна метода загнали в камінь стереотипів. І, спираючись на плечі гігантів, показати широкій публіці імена та творчість сучасних українських митців. Яких у нас, безумовно, вистачає: подивіться, скільки нових яскравих музичних імен відкрилося нам після введення квот на радіо.

Але "відкрити наново" Шевченка – це не означає просто надрукувати ще мільйон примірників Кобзаря чи збільшити кількість годин, які відводяться на цю тему в освітній програмі. Треба знайти такий формат і спосіб, який би легко сприймала сучасна людина. Так ми підійшли до каналу Digital (лендинг і активності у соцмережах), і до відповідних форматів (обкладинки, меми і онлайн-тести, відео у YouTube). А потім додали трохи хуліганства, помістивши Тараса Григоровича у несподіваний кемповий контекст.

Ефект від запуску проекту нас дуже здивував. За тегом #DigitalShevhenko у Фейсбуці – десятки публікацій, як контенту з лендингу http://d-shevchenko.shchohla.org/ , так і власного контенту користувачів. Ми бачимо пости від МВС, Верховної Ради. Бачимо пости від заступників міністрів Мінекономрозвитку, від Міністра агарної політики. Лендинг поекту відвідали більше 4 тис разів. Ми отримали десятки публікацій зі згадуванням проекту. Зрештою, ми отримали цілу купу захоплених коментарів від людей, які не очікували такого погляду на творчість Шевченка. Не знаю, чи зростуть після цього продажі Кобзаря, та принаймні нам вдалося трохи розхитати цю щільно зафіксовану точку зборки.

Це приємно ще й тому, що ми створювали #DigitalShevhenko в рамках анонсування ще одного мистецького проекту – Digital Poetry. Мова йде про цикл відеопоезії, заснованої на віршах сучасних українських авторів. Це ще зухваліший проект.

Перший цикл “Долаючи тишу” побудований, зокрема, на віршах Богдана-Олега Горобчука, Елли Євтушенко (які також увійшли до складу "Щогли" та взяли участь у створенні кемпової "шевченкіани"), Дарини Гладун та ін. Відео-складову, зокрема і ролик для #DigitalShevhenko, роблять чудові хлопці і дівчата з PicOi Production. Крім того, цикл "Долаючи тишу" реалізується спільно з оператором зв'язку lifecell у рамках ініціативи з підтримки людей із вадами слуху. І перші відео "Долаючи тишу" з’являться вже у квітні.

Навіщо ми все це робимо? Бо віримо у те, що сучасне українське мистецтво може бути актуальним і що воно невиправдано обділене увагою. Ми хочемо розкрити нові імена, нові роботи, нові формати, новий погляд на процес. І зробити це якісно і ненудно.

Нащо вже й бога турбувать, коли по-нашому не буде?