Росія, газ, Китай та Тарас Чорновіл

Структура місячного ґрунту у часовому та просторовому розрізі є неоднорідною і це суттєво впливає на зміну політичного поля в парламенті України, зокрема на перехід депутатів з однієї фракції в іншу. Особливо органічно щільність ґрунту синергує з фазами того ж таки супутника Землі в контексті інсоляції сонячної радіації.

Такий набір слів міг б и цілком належати народному депутату України Тарасу Чорноволу. Саме ця думка виникає під час ознайомлення в засобах масової інформації з коментарями народних обранців на ті чи інші події.

В одному з російських інтернет-видань пан Тарас, який обіймає посаду першого заступника голови Комітету у закордонних справах заявив наступне. Свідомо цитуємо мовою джерела: « Россия в условиях сокращения добычи энергоресурсов, что будет увеличиваться с каждым годом, будет вынуждена сделать «большой кидок» газа на Восток в ближайшее время, если удастся заключить контракт с Китаем о поставке газа». «И пострадает от этого не только Украина, но и Европа. Ведь придется искать альтернативные дополнительные источники поставки газа. А это плюс новые трудности для украинской экономики ».

Хотілося б почути відповідь на питання яким чином «зменшення видобутку енергоносіїв, буде збільшуватись з кожним роком». Ну з цим все зрозуміло. Такі формулювання вже давно не дивують. Тепер конкретніше.

По-перше. Китай має диверсифіковані джерела постачання газу і поки що лише частину, 30 млрд. м. куб. збирається експортувати з Росії.

Постачання газу з Росії в Китай має два варіанти використання ресурсної бази - Західний Сибір, конкретніше Алтай, Іркутська область та Далекий Схід, шельф Сахаліну. Будівництво газогону планується закінчити аж у 2015 році.

По-друге. Вартість газу на якому наполягає китайська сторона має становити - 235 дол. США за 1 тис. м. куб.

По-третє. Теперішня вартість газу за словами голови «Газпрому» Олексія Міллера для України (з врахуванням знижки - 100 дол. США) становить 295,6 дол. США, а в кінці року становитиме 500 дол. США. Чому шановний депутат не акцентує на таких «братських» стосунках, як заступник голови такого поважного комітету?

По-четверте. Постачання газу в Україну здійснюється не з Далекого Сходу, а з країн Середньої Азії та частково Росії (Оренбурзька область).

По-п’яте. Чому Тарас В`ячеславович опікується Європою (там все гаразд - будуються Північний та Південний потоки) і зовсім не опікується зменшенням вартості ціни на газ для України, і суттєвого в рази зменшення його використання, а також суттєвого в рази зростання українського ВВП реального та номінального.

Тож важко уявляється, що так вже нахабно виникне енергетична криза в Європі через той таки Китай, і важко уявити яким чином, газ походженням з Сахаліну вплине на постачання його в Україну.

Звичайно, будь-яка людина може давати коментарі на будь-які теми і коли заманеться. Але якщо вже це робити, то на рівні, який відповідає високому рівню народного депутата. Можливо, в такому випадку для декого, більш доцільніше буде все таки сконцентруватись на роботі в профільному комітеті щодо приміром більш ефективного законодавчого забезпечення зовнішньополітичної діяльності України, або сприянню більш тіснішої інтеграції нашої держави в структури європейської спільноти?