Загальна адмінпроцедура:що вона означає і для чого потрібна громадянам

Численні будівельні скандали, свавільні інспекційні перевірки, від яких страждає бізнес, раптові позбавлення органами влади соціальних виплат – все це вже давно стало повсякденною буденністю для громадян і суб’єктів господарювання в Україні.

Виникає запитання: чому це постійно відбувається? Чому будівельно-земельні рішення часто скандальні, чому влада не вважає за необхідне залучати заінтересованих осіб, та навіть прямих адресатів, до вирішення справи, яка їх стосується? Відповідь наступна: все це є наслідком відсутності в Україні єдиного та належного закону про адміністративну процедуру.

Чому в Україні досі немає закону про загальну адміністративну процедуру?

В Україні абсолютна більшість юристів та суб’єктів бізнесу не знає і не розуміє потреби ухвалення закону про загальну адміністративну процедуру. Тобто якщо усвідомлення необхідності кримінально-процесуального чи цивільно-процесуального законів у нас закладається вже з перших курсів навчання у вузі, то розуміння у потребі аналогічного закону в адміністративній сфері не «прищеплено». Очевидно, що це наслідки радянської спадщини, адже в СРСР не було закону який би регулював відносини між громадянами і органами державного управління, адже все було державне і приватного інтересу не існувало. Тож в цій частині Україна дуже відстала від інших розвинених країн. В тому числі, від інших посткомуністичних країн, які традицію закону про адміністративну процедуру започаткували вже давно (яскравий приклад – Польща).

В українській науці адміністративного права, попри окремі досягнення, дуже багато концептів не змінилося ще з радянського часу. Навіть саме поняття «адміністративної процедури» в українських наукових та навчальних джерелах зустрічається і досліджується досить рідко.

Вітчизняні юристи не знають і не вивчають адекватної теорії адміністративного права в більшості українських вузів. Як наслідок, навіть юристи не розуміють необхідності загального адміністративно-процедурного законодавства, його важливої цінності для держави і суспільства. Громадяни без юридичної освіти, в тому числі публічні службовці та підприємці, тим паче нічого не знають про потреби такого законопроекту. Тож і суспільно-політичного запиту на це законодавство, на жаль, в Україні досі немає.

Що необхідно зробити, щоб започаткувати впровадження загальної адмінпроцедури в Україні?

Міністерству юстиції необхідно забезпечити ефективне доопрацювання законопроекту «Про адміністративну процедуру» та внесення його на розгляд Уряду, і надалі до вже Парламенту. При цьому, за основу доопрацювання варто взяти текст вже розробленого законопроекту станом на початок 2015 р., що отримав позитивний висновок SIGMA. Оновленій робочій групі при Мін’юсті необхідно у відкритий та інклюзивний спосіб опрацювати усі пропозиції і зауваження до нього.

Уряду вже варто розпочати підготовку навчальної програми щодо тематики загальної адміністративної процедури для державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування.

Яку користь принесе громадянам та бізнесу належний Закон про адміністративну процедуру?

Ухвалення закону «Про адміністративну процедуру» забезпечить громадянам та суб’єктам господарювання такі позитивні нововведення:

- встановлення права особи бути вислуханою перед прийняттям несприятливого адміністративного акта (що може дозволити змінити позицію органу або ж пояснити особі необґрунтованість її запиту);

- впровадження категорії «заінтересованих осіб» в адміністративній процедурі (що має упереджувати конфлікти, сприяти прийняттю збалансованих рішень, які законно врівноважують публічні інтереси та різні приватні інтереси);

- визначення особливостей адміністративного провадження у справах з великою кількістю осіб, що дозволить враховувати думку великого кола заінтересованих осіб (наприклад, при масштабних будівельних проектах тощо);

- встановлення обов’язку адміністративних органів мотивувати свої рішення та зазначати порядок їх оскарження (це сприятиме ухваленню більш законних рішень, а також спонукатиме громадян та бізнес використовувати правові механізми захисту в ситуації незаконних рішень);

- правило «мовчазної згоди» при отриманні погоджень і висновків від інших адміністративних органів (що дозволить прискорювати та раціоналізувати розгляд справ та прийняття рішень);

- встановлення правила про набрання чинності адміністративним актом з моменту доведення його до відома особи (осіб) і визначення порядку такого доведення (це посилить правову визначеність, зменшить корупційні ризики для ухвалення «таємних» рішень);

- створення нових умов для ефективного оскарження адміністративних актів в адміністративному порядку (зокрема, через залучення професійних спільнот та інших дієвих верств суспільства до офіційного розгляду скарг) та інші важливі нововведення.

Насамкінець, варто зазначити, що закони про адміністративну процедуру виступають основою для ефективного судового контролю за діяльністю публічної адміністрації. Отже, такий закон необхідно прийняти та ефективно впровадити якомога швидше.