Автор
Архив автора
Кнопки

Повернення переплати з податку на прибуток. Нюанси

 
01.05.2017 18:01

Платник сплатив податок на прибуток більше ніж потрібно, бажає повернути суму переплати, але податкова не поспішає це робити. Платник йде до суду з вимогою зобов’язати податкову подати висновок до казначейства про повернення переплати. Суд задовольняє позов…

Зазвичай так і відбувається, але не завжди. Є певні нюанси.

Перший нюанс стосується строку звернення до суду з позовом. Тут діє правило 6-ти місячного строку, а не 1095-ти денного.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 99 КАС України, цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (1095 днів), платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішенняабо інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Платник не оскаржує податкове повідомлення-рішення або інше рішення податкової, а вимагає зобов’язати податкову подати висновок до казначейства про повернення переплати

Таким чином, застосуванню підлягає ч. 2 ст. 99 КАС України, згідно з якою у Платника є шість місяців для звернення до Суду.

В іншому випадку, згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.

Судова практика з даного питання.

Ухвалою ВАС України від 22.03.2016 у справі № 826/12051/15 зазначено: «Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, що позивач просив суд скасувати рішення про неможливість здійснення повернення надмірно сплачених коштів з податку на прибуток. .. зобов'язати відповідача підготувати Висновок про повернення… та подати його для виконання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів….

Про порушення своїх прав позивач дізнався 25.11.2014 року, отримавши листом оскаржуване рішення, в той час як з даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 22.06.2015 року.

Так, статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 155 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними».

В ухвалі ВАС України від 20.05.2015 у справі № 826/2939/13-а зазначено: «Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

А відтак звернення Товариством до адміністративного суду з позовом про стягнення надміру сплаченого податку лише у березні 2013 року є несвоєчасно вчиненою процесуальною дією».

Аналогічна позиція викладена в ухвалі ВАС України від 07.10.2015 у справі № 826/12630/13-а.

Можливо є й інша практика, але навіщо ризикувати.

Другий нюанс набагато більш спірний, але у судовій практиці зустрічається.

З якого моменту відраховувати 1095 днів для звернення із заявою до податкової про повернення переплати?

Згідно з п. 102.5 ст. 102 ПК України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати.

Суд може вказати, що 1095 днів слід відраховувати не з моменту подачі декларації, або виникнення переплати, а з моменту фактичної сплати податку.

Так, в ухвалі від 19.05.2015 по справі № 9104/86938/12 ВАС України зазначив: «Отже, платник податків має право на повернення надміру сплачених грошових коштів  у випадку подання ним заяви про таке повернення з урахуванням дотримання строків давності, встановлених п.102.5  ст.102 Податкового кодексу України, які слід відраховувати з моменту фактичної сплати платником податків суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в даному випадку строки давності потрібно відраховувати, починаючи з моменту настання факту сплати надмірної суми коштів до відповідного бюджету, та до моменту подання платником податку заяви про повернення надміру сплаченої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Як вбачається з матеріалів справи, вищенаведене судами попередніх інстанцій враховано не було та, відповідно, не встановлено моменту фактичної сплати платником податків суми коштів (які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань), а  також не встановлено, на підставі якої саме заяви (з усіх, що подані позивачем) у контролюючого органу виник обов'язок виконати певні дії щодо підготовки та подання висновку про повернення надміру сплаченої суми податку ».

Врахування даної судової практики може допомогти правильно захистити інтереси платника під час повернення переплати з податку на прибуток.


Попередній допис:    Так розподільчий чи поточний рахунок? Пеня у сфері ЗЕД

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Точка зрения редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ" может не совпадать с точкой зрения авторов блогов и комментариев к ним. Редакция портала не отвечает за достоверность таких материалов, а портал выполняет исключительно роль носителя
Популярные теги
Iryna Berezhna PR адвокат Адвокат Морозов адвокатура Азаров Александр Прогнимак АТО банк банки банкротство бизнес бізнес будущее украины бюджет БЮТ валюта Васильев ВВП Верховна Рада Верховная Рада вибори війна влада власть война выборы газ Геннадий Балашов Гонтарева государство гривна Гройсман ГФС демократия деньги депозит депозиты децентралізація доллар Донбас Донбасс доходы ДТП евроинтеграция евромайдан Европа економіка ЕС євромайдан ЄС жизнь ЖКГ жкх закон законодательство законопроект зарплата Земля инвестиции инвестиции в экономику интернет Ирина Бережная Ігор Ткачук Ірина Бережна кабмин кадры карьера киев Київ Китай Кличко Кодекс законів про працю України конституция конституція Конституція України коррупция корупція кредит кредиты кризис крим Крым культура курс люстрация люстрація майдан маркетинг маркетинг юридических услуг МВФ менеджмент налоги налоги украина налоговые споры Налоговый кодекс народ НАТО наука Нафтогаз НБУ НДС недвижимость Николай Гольбин образование общество Олександр Горобець оппозиция отмена налогов охрименко Павло Петренко парламент партия регионов персонал податки податкові спори политика политтехнологии політика Порошенко правительство право право на працю працедавець працівник президент Прогнимак прогноз Программа социально-экономического развития Украины прокуратура психология денег психология успеха публічний аудит Путин Путін работа революция режим Януковича рейдерство реклама рекрутинг Реформа реформи реформы Росія Россия Руслан Сольвар рынки свобода СМИ соціально-економічні права строительство студент суд судебная практика судова практика судова реформа судовий захист США таможня тарифи тарифы Тигипко Тимошенко Ткачук трудовий договір. трудові відносини УКБС Украина украина будущее україна Укрпочта Укрпошта управление уровень жизни людей Уряд финансы экология экономика экономика Украины эксперт по миграции экспорт энергетика юрист ющенко янукович Яценюк