блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
17.04.2017 17:01

Пеня у сфері ЗЕД та дата прийняття позову МКАС

Євгеній Піддубко Юрист, податкове право

Контрагент-нерезидент не виконав свої зобов’язання та не сплатив за експортований з України товар. Закінчуються граничні строки надходження валютної виручки. Потрібно платити пеню у сфері ЗЕД або подавати до суду позов на нерезидента, що звільняє українськ

Контрагент-нерезидент не виконав свої зобов’язання та не сплатив за експортований з України товар. Закінчуються граничні строки надходження валютної виручки. Потрібно платити пеню у сфері ЗЕД або подавати до суду позов на нерезидента, що звільняє українського експортера від накладання на нього пені.

Але з якого саме моменту не сплачується пеня, у разі прийняття судом рішення про задоволення позову?

Так, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 185, у  разі  прийняття до розгляду Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України (далі – МКАС при ТПП) позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними  контрактами,  строки, передбачені статтями 1 і  2  цього  Закону  або  встановлені  Національним банком України відповідно  до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 185, у разі прийняття судом рішення про задоволення позову, пеня за порушення  строків,  передбачених  статтями 1 і 2 Закону № 185 або встановлених  НБУ відповідно до статей 1 і 2 Закону № 185, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Але, що саме є датою прийняття позову до розгляду судом?

Так, згідно зі ст. 17 Регламенту МКАС при ТПП України, затвердженому рішенням Президії ТПП України від 17.04.2007 № 18 (1) (далі – Регламент), провадження у справі порушується постановою голови МКАС про прийняття справи до провадження після подання до МКАС належним чином оформленої позовної заяви, оплаченої реєстраційним збором.

Днем подання позовної заяви вважається день її вручення МКАС, а в разі відправлення позовної заяви поштою - дата штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення.

Вважаємо, що поняття «прийняття справи до провадження» та «прийняття позову до розгляду» є синонімічними поняттями в даному випадку.

Також, вважаємо, що день прийняття МКАС позову до розгляду та день подання позову – це дві різні події та дві різні дати.

В Регламенті не вказано, що голова МКАС повинен виносити постанову про прийняття справи до провадження саме в день подання позову до МКАС.

Так, наприклад, позов може бути поданий 01.04.2017, а постанова голови МКАС про прийняття справи до провадження може бути прийнята 03.04.2017

Вважаємо, що пеня не сплачується з дати ухвалення головою МКАС постанови про прийняття справи до провадження, а не з дати подання позову до МКАС з огляду на наступне.

По-перше, в ч. 2 та ч. 4 ст. 4 Закону № 185 вказано, що пеня не сплачується з дати прийняття позову до розгляду, а не з дати подання позову.

Тобто, в Законі № 185 вказано, що пеня не сплачується з дати прийняття позову до розгляду.

Але, не можна вважати датою прийняття позову до розгляду, наприклад, дату штемпеля на конверті поштового відомства місця відправлення (що є датою подання позову), тому що неможливо прийняти позов до розгляду до моменту фактичного надходження позовної заяви до МКАС.

По-друге, в ч. 4 ст. 4 Закону № 185 вказано, що пеня не нараховується у разі прийняття МКАС позову до розгляду.

Тобто, позов може бути як прийнятий, так і не прийнятий до розгляду МКАС. В такому випадку, голова МКАС не ухвалює постанову про прийняття справи до провадження, а позов повертається позивачу без розгляду.

Так, в ч. 3 ст. 17 Регламенту зазначено: «Якщо є очевидним, що розгляд поданого позову не належить до компетенції МКАС, позовні матеріали повертаються позивачу без розгляду протягом 10 днів».

Оскільки Закон № 185 пов’язує момент припинення нарахування пені саме з датою прийняття позову до розгляду (ч. 4 ст. 4 Закону № 185), а ч. 3 ст. 17 Регламенту передбачає випадки, коли позов, після його подання до МКАС, повертається позивачу без розгляду, то нарахування пені припиняється саме в момент приймання позову до розгляду.

Частина 4 ст. 4 Закону № 185 застосовується лише у разі прийняття МКАС позову до розгляду. Тобто, ця норма Закону передбачає повноваження МКАС приймати або не приймати позов до розгляду.

Але, якщо розглядати момент припинення нарахування пені саме як дату подання позову (а не дату його приймання МКАС), то, у випадку надіслання позову поштою, МКАС втрачає повноваження не прийняти позов до розгляду. В такому випадку, словосполучення «у разі прийняття» втрачає будь-який сенс.

По-третє, в ст. 17 Регламенту вказано: «провадження у справі порушується постановою голови МКАС про прийняття справи до провадження після подання до МКАС належним чином оформленої позовної заяви».

Тобто, сам Регламент розділяє момент подання позову та момент прийняття справи до провадження, що наступає після подання позову.

Тому, вважаємо, що пеня перестає нараховуватися з моменту прийняття МКАС позову до розгляду, що засвідчується постановою голови МКАС про прийняття справи до провадження, а не з моменту подання позову до МКАС наручно або поштою.

  Судова практика ВАС України не містить сталої однозначної позиції по даному питанню.

Так, в ухвалі ВАС України від 13.07.2016 у справі № 813/4770/15 зазначено, що днем прийняття позову судом вважається день його вручення безпосередньо канцелярії суду або день поштового відправлення позовної заяви на адресу суду, згідно штемпеля поштового відділення тощо, в наслідок чого зупиняється нарахування пені за порушення строків здійснення розрахунків у іноземній валюті, встановлених Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" і пеня за їх порушення не сплачується.

Таким чином, податковий орган при нарахуванні пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі вимог  Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" , неправомірно визначив термін зупинення її нарахування в порушення положень вказаного  Закону  з дати винесення судом ухвали про порушення провадження у справі, а не з дати звернення платника податків із заявою до суду.

Аналогічний висновок міститься в ухвалі ВАС України від 12.04.2016 у справі     № 803/2044/14.

Але, судові рішення ВАС України містять і протилежні висновки.

Так, в ухвалі ВАС України від 13.07.2016 у справі № 826/23967/15 зазначено: «Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою постійно діючого третейського суду при Асоціації "Господарський арбітраж" від 05 травня 2015 року по справі № 01-016/15м   було прийнято до розгляду позовнузаяву ТОВ "Фалькон-Україна" до "FALCONGLOBALTRADELLP" про стягнення суми заборгованості згідно контракту…

Виходячи з того, що арбітражне провадження відкрито 05 травня 2015 року, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що    саме з цієї дати нарахування пені за порушення розрахунків в сфері зовнішньої економічної діяльності мало бути припинено та з урахуванням вирішення спору на користь позивача, не мало бути поновлене».

Аналогічний висновок міститься в постанові ВАС України від 19.05.2016 у справі № 2а-0770/608/11.

Отже, судова практика не однозначна та суперечлива. Тому, вважаємо, що застосовувати в даному випадку потрібно норми законодавства, викладені вище.

 

Попередній допис:    Експорт без вивезення. Яка ставка ПДВ?

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.