Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
14.06.2017 21:26

Новели містобудівного законодавства 2017

Адвокат Proskura Kovalov & Partners LF

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності». Розглянемо ключові зміни, які торкнуться кожної особи, яка має намір будувати або проводити реконструкц

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності».

Розглянемо ключові зміни, які торкнуться кожної особи, яка має намір будувати або проводити реконструкцію будинку, відповідного приміщення.

Тож, найголовнішими змінами цього Закону є в деяких випадках спрощення дозвільної системи та заміни терміну «категорій складності» на «класи наслідків (відповідальності) об’єктів будівництва».

Тобто, якщо раніше «категорія складності» визначалася на підставі «класу наслідків (відповідальності) об’єктів будівництва», то тепер такий термін як «категорія складності» виключено.

Разом з тим додано визначення поняття терміну «клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд», яким є характеристика рівня можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об’єкті або які знаходитимуться зовні такого об’єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта.

Законодавець встановив, що всі об’єкти будівництва поділяються на три класи наслідків (відповідальності):

незначні наслідки - СС1 (раніше – I та II категорія складності);

середні наслідки - СС2 (раніше - III та IV категорія складності);

значні наслідки - СС3 (раніше – V категорія складності).

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об’єкти:

характеристики можливих наслідків від відмови (стану об’єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:

-          рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об’єкті, - 50 осіб;

-          рівень можливої небезпеки для здоров’я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об’єкті, - 100 осіб;

-          рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов’язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об’єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат;

-          пам’ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до  Закону України  "Про охорону культурної спадщини";

-          нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам’яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам’ятки);

-          об’єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до  Закону України  "Про об’єкти підвищеної небезпеки";

-          житлові будинки понад чотири поверхи.

Разом з тим, до значних наслідків (СС3) відносяться такі об’єкти:

-          пам’ятки культурної спадщини, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

-          об’єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об’єкти підвищеної небезпеки";

-          житлові, громадські або багатофункціональні будівлі заввишки понад 100 метрів та/або з рівнем можливої небезпеки для здоров’я і життя людей понад 400 осіб, які постійно перебувають на об’єкті.

Тож, в чому полягає спрощення дозвільної процедури та для кого саме, розглянемо далі.

Якщо раніше законодавство вимагало від замовника будівництва реєструвати декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо об’єктів I III категорії складності, то тепер все виглядає інакше.

Так, право на виконання будівельних робіт щодо об’єктів із незначними наслідками (СС1) тепер виникає після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу ДАБК. При цьому, підготовчі роботи можна виконувати як на підставі поданого повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, так і на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт. На цьому спрощення дозвільної процедури і завершується.

Що стосується інших класів наслідків (СС2, СС3), то тепер законодавство передбачає для таких об’єктів будівництва лише отримання дозволу на виконання будівельних робіт в органах ДАБК.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів майже не змінився, якщо не брати до уваги те, що для класу наслідків СС2 цей порядок став навіть складнішим.

Як і раніше для класу наслідків СС1 потрібно реєструвати декларацію про готовність об’єкта до експлуатації, в той час як для класів наслідків СС2 та СС3 отримувати сертифікат.

Слід звернути увагу також на те, що законодавець встановив чіткі підстави, за якими можуть бути внесені зміни до містобудівних умов та обмежень. Відтепер такими підставами є лише виконання приписів головних інспекторів будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або за рішенням суду.

Загалом вищенаведені зміни до містобудівного законодавства можна охарактеризувати як позитивні для будівництва приватного сектора, що зумовлено спрощенням дозвільної процедури.

Що стосується  багатоквартирної та комерційної забудови, то чітке розмежування класів наслідків, яке закріплено у змінах до містобудівного законодавства, нарешті покладе край зловживанням забудовників щодо заниження класів наслідків для спрощення дозвільної процедури та уникнення проведення експертизи.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]