Протокол допиту «фіктивного директора» у податкових спорах

30.01.2018 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи №  826/2747/13-а  (ЄДРСРУ № 71911749) серед іншого вказав, що  з огляду на наявний правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постановах останнього від 05.03.2012 року, від 22.09.2015 року та від 29.03.2017 року за  № 21-421а11 , № 810/5645/14  та № 21-1615а16  відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

(!!!)  Отже, оскільки у справі, яка розглядається, містяться відомості, що директор контрагента позивача гр. Х заперечує свою участь у діяльності, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, то перевірка та встановлення такої обставини має значення для правильного вирішення спору у цій справі.

Судами ж попередніх інстанцій не перевірялись обставини зазначені у протоколі допиту гр. Х вказана особа не була допитана у судових засіданнях, а отже таким поясненням не надано належної правової оцінки.

З приводу вказаного є лише єдине питання: «Яка із сторін процесу зобов’язана  забезпечити явку «фіктивного директора» контрагента в судове засідання… і якщо все ж таки платник податку (кожна сторона повинна подати докази – ч. 1 ст. 77 КАС України) то як це зробити»?

Нажаль це питання залишається відкритим…хоча на мій суб’єктивний погляд, відповідний інструментарій має  виключно податкове управління з усіма його процесуальними можливостями.

Тим більш платник податку користується принципом «презумпції невинуватості», а обов’язок доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень покладається саме на відповідача (ч.2 ст. 77 КАС України).

Матеріал по темі:  «Податкові спори: обов’язок допиту «фіктивного» директора контрагента»

P.s.  І зовсім окремою є тема щодо належності та допустимості, як доказу в адміністративній справі, «протоколу допиту директора контрагента» без наявності вироку по кримінальному провадженню, оскільки будь-яка особа може відмовитися від показань або давати їх під натиском, або обмовити себе, або  відмовитись від них в суді… або, або, або…