Досудовий порядок оскарження податкових повідомлень – рішень. Строки

По – перше: Податкове повідомлення-рішення приймається зокрема за результатами перевірки платника податку, коли  контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V Податкового кодексу України (надалі – ПКУ)  (ч.1 п. 58. 1 ст. 58 ПК України).

Необхідно пояснити, щоб передумовою проведення документальної планової перевірки платника податку  з питань дотримання податкового законодавства України є наказ, який видає контролюючий орган за рішенням його керівника (п. 77.4 ст. 77 ПК України).

Відступаючи від теми, необхідно вказати, що платники податку в більшості випадках приймають безумовну «капітуляцію» і вважають, що не мають право оскаржити рішення (наказ) ДПС про проведення перевірки платника податку, але як показала судова практика це зовсім не так.

Зокрема Верховний суд України у своїй Постанові від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14 чітко визначив, що невиконання контролюючим органом вимог пп. 78.1.1 ст. 78 ПК України, яке полягає у  безпідставності  видання наказу про перевірку платника податку або його видання з порушеннями, а також невручення наказу до початку перевірки, призводять до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків останньої.

Таким чином, виходячи з вищевикладеного вбачається, що платник податку має правооскаржити наказ податкового органу про проведення перевірки, навіть вже після її проведення,  що в свою чергу і, як наслідок після його скасування, зводить на нівець результати такої перевірки.

Отже, оскарження наказу ДПС про проведення перевірки платника податку є дієвим механізмом захисту інтересів останнього та може використовуватися, як правовий важіль у спорі з контролюючим органом.

  По – друге: Право адміністративного (досудового) оскарження регламентовано п. 55.1 ст. 55 ПК України. Даною статтею передбачено, право контролюючого органа вищого рівня, скасовувати рішення ДПС нижчого рівня, у разі невідповідності останніх вимогам діючого законодавства України.

Пунктом 56.1 статі 56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.2 статті 56 ПК України встановлено, що процедура адміністративного оскарження податкових рішень до вищестоящих податкових органів вважається досудовим порядком вирішення спору.

Формою процесуального документу платника податку  в процедурі адміністративного оскарження є «Скарга».

Перед подачею скарги до контролюючого органу вищого рівня платник податків зобов’язаний повідомити контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення (п. 56.5 ст. 56 ПК України).

Без вищевказаного повідомлення контролюючого органа, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення,  для платника податків можуть наступити ряд негативних наслідків: а) рішення (повідомлення – рішення) податкового органу набере законної сили; б) скарга не буде розглядатися контролюючим органом вищого рівня.

Таким чином повідомлення платником податку, органа ДПС, який прийняв рішення  про оскарження його дій/бездіяльності є вкрай важливим, адже без виконання цього процесуального обов’язку для платника податків виникають ряд негативних наслідків зазначених вище.

  По – третє: Після повідомлення контролюючого органа, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його рішень, дій або бездіяльності,  скарга платника податку  подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується ( п. 56.3 ст. 56 ПК України).

Після отримання відповіді контролюючого органу про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податку керуючись п. 56.6 ст. 56 ПК України  має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

Наприклад, податкове повідомлення – рішення прийнято районним податковим органом, тоді процедура адміністративного оскарження йде таким чином: на протязі 10 днів скарга платника податків подається на адресу обласного контролюючого органу, а після відповіді на протязі 10 днів до Фіскальної служби України м. Київ.

  Важливо: Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган, тобто в процедурі адміністративного оскарження податкового повідомлення рішення або будь – якого іншого рішення контролюючого органу для платника податку діє так звана «презумпція правомірності», тобто останній вважається «невинуватим» доки його провина не буде належним чином доведена.

  По – четверте: Строк розгляду скарги платника податку контролюючим органом встановлений законодавчо і становить 20 календарних днів (п. 56.8. ст.. 56 ПК України), але вказаний вище строк може бути продовжений податковим органом, до якого звернувся із скаргою платник податків, до 60 календарних днів (п. 56.9 ст. 56 ПК України).

Про продовження строку розгляду скарги платника податку, контролюючий орган зобов’язаний повідомити останнього письмово, на протязі 20 днів з моменту прийняття такої скарги.

Важливо: Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку.

  По – п’яте:   Відповідно до пункту 56.10. ст. 56 ПК України рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

Відповідно до пункту 56.19 цієї ж статті, у разі, коли до подання позовної заяви проводилась процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

Це цілком узгоджується з приписами частини 4 статті 99 КАС України про місячний термін звернення до суду, після використання передбаченої законом можливості досудового порядку вирішення спору.

Необхідно також відмітити, що в пункті 56.18 статті 56 ПК України визначено, що у разі, коли платником податків до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, строк звернення до суду продовжується на строк, що фактично пройшов з дати звернення платника податків із скаргою до контролюючого органу до дати отримання (включно) таким платником податків остаточного рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду скарги.

 

Висновок: Процесуальний важіль платника податку -   «Скарга», яка подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України і взагалі сама процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу має свої позитивні риси, зокрема:

       а) зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження;

      б) надає можливість побачити (усунути) прогалини, які можуть виникнути  в майбутній процедурі судового оскарження податкового повідомлення – рішення (рішення) контролюючого органу;

      в) надає надію платнику податків на скасування рішення податкового органу його вищестоящим структурним підрозділом.