Аутстафінг: переваги для бізнесу під час перевірок

Зі слів «аутсорсинг» та «аустафінг» чітко зрозуміло: послуги  або персонал ( штат) надається із зовні. 

Перше і головне: надання послуг з аутсорсингу (або як звичайно кажуть «на аутсорсингу»)  і аутстафінгу це за своєю суттю укладення договору про надання послуг або договору підряду між замовником (це може бути як юридична особа, так і ФОП) та компанією- провайдером («аутсорсером», «аутстафером»). Отже, і регулюються ці явища як звичайні договори про  надання послуг або договори підряду.

Розділ 4  Класифікатору видів економічної діяльності визначає «аутсорсинг» як  угоду, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання,  зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбирання персоналу допоміжні функції.

Найбільшого поширення набуло звичайно передання на аутсорсинг бухгалтерського або юридичного обслуговування, Якщо ви не маєте власного юриста або бухгалтера у штаті та користуєтесь їх послугами періодично або час від часу, то це й є  аутсорсинг в чистому  вигляді. Проте на аутсорсинг можуть передаватись не тільки обслуговування за деякими сферами, але й потужності, цехи, цілі комплекси.  

Якщо ж для роботи у вашому маленькому магазині потрібні продавці на час «високого сезону», проте ви не бажаєте займатись підбором кандидатур, навчанням, обчисленням їх заробітної плати, кадровим оформленням прийняття та звільнення, веденням трудових книжок, ви можете  знайти компанію, яка займається наданням персоналу та  укласти з нею договір. Потрібні вам  працівники будуть фізично працювати у вашому магазині за визначеним вами функціоналом, проте оформлені вони будуть як штатні співробітники у компанії – аутстафері. 

Отже, якщо за аутсорсингом підприємство передає на зовнішнє обслуговування  бізнес-процеси або функції (як-то, юридичні, бухгалтерські тощо) з чітким визначенням результату надання послуг, то за аутстафінгом підприємство-аутстафер, на якому оформлені працівники, передає іншому підприємству-замовнику працівників, функціонал яких визначатиме вже замовник,  результатом  договору в даному  випадку буде вихід працівників до місця роботи.

Офіційного визначення терміну «аутстафінг» наразі немає. В загальному розумінні- це оренда персоналу. У Податковому кодексі та у Законі України «Про зайнятість населення» містяться визначення послуг та діяльності  з надання персоналу

Відповідно до ст. 14.1.183 Податкового кодексу  послуги з надання персоналу - це  господарська або цивільно-правова угода, відповідно до якої особа, що надає послугу (резидент або нерезидент), направляє у розпорядження іншої особи (резидента або нерезидента) одну або декількох фізичних осіб для виконання визначених цією угодою функцій.

Закон України «Про зайнятість населення» у ст. 39 більш детально регулює діяльність суб’єктів господарювання, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого працедавця. Найм працівників для подальшого направлення у розпорядження іншої особи може здійснювати лише підприємство, яке отримало спеціальний дозвіл. Кабінет Міністрів України навіть 20.05.2015 р.  затвердив своєю Постановою № 359 Порядок видачі такого дозволу. Проте цей Порядок так і не набув чинності, оскільки у Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності відповідно до Закону України  від 19.05.2011 № 3392-VІ цей дозвіл відсутній, а відповідно до норм того же Закону забороняється вимагати від суб’єктів господарювання отримання документів дозвільного характеру, які не внесені до Переліку, затвердженого цим Законом.

У зв’язку з тим, що дозвіл на найм працівників для наступного надання їх іншим роботодавцям отримати наразі неможливо, оскільки немає Порядку його видачі, то й штрафні санкції ( у розмірі до 64000 грн.) до таких компаній - аутстаферів  за відсутність такого дозволу не застосовуються.

Проте суб’єкти господарювання, що надають послуги з аутстафінгу мають бути включені до Переліку суб’єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, та суб’єктів господарювання, які здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців. Компанії-аутстафери зобов’язані надіслати рекомендованим листом з повідомленням про вручення до Державної служби зайнятості відповідну заяву за формою, встановленою Мінсоцполітики. 

Зважаючи на таку невизначеність у законодавстві, частіше діяльність по наданню працівників маскують під аутсорсинг, або звичайні договори надання послуг.

На практиці досить часто великі підприємства звільняють частину працівників, оформлюють їх на компанію – аутстафера, яка потім направляє їх на роботу на те підприємство, яке їх звільнило. Маємо зазначити, що таке попереднє звільнення не може проводитися за скороченням штату, бо в такому випадку Закон «Про зайнятість населення» забороняє надавати таким роботодавцям працівників.

Які ж переваги отримує підприємство-замовник від аутстафінгу та аутсорину? Як свідчить практика- великі.

По-перше , Замовник фокусується на основному бізнес-процесі, а не на обслуговуванні бізнесу.  Зникає потреба турбуватися про кадрове оформлення працівників, своєчасне нарахування заробітної плати та ЄСВ, соціальне забезпечення, надання відпусток, бухгалтерський облік, оскільки все це здійснює компанія-аутстафер, а отже не потрібно тримати  штат відділу кадрів та бухгалтерів.  

По-друге , зменшуються витрати на заробітну плату персоналу і при цьому зменшується база оподаткування за рахунок того, що підприємство відносить до витрат оплату послуг компанії –аутстафера.

По-третє,  працівники несуть відповідальність не перед тією компанією, де виконують роботу, а перед компанією, де вони оформлені. Отже, відповідальність за роботу працівників визначається не нормами Кодексу законів про працю, а вже договором між підприємством-замовником та підприємством - наймачем персоналу. Усі ризики щодо дотримання трудового законодавства та інших обов’язків роботодавця несе компанія-аутстафер.

По-четверте , уникнення додаткових підстав для перевірок Держпрацею  та податковими органами з питань фактичних трудових відносин. І ось на цьому пункті слід зупинитися докладніше. 

Оренда персоналу за своїм зовнішнім вираженням надзвичайно схожа з трудовим договором. Такі працівники можуть підпорядковуватися трудовому розкладу замовника, мати свої робочі місця на території замовника, але отримують щомісячну зарплату від компанії аутстафера.  Уникнути додаткових  питань можна лише в том випадку, якщо в договорі про надання персоналу  будуть чітко прописані всі ті трудові функції, трудовий розпорядок, якому будуть підпорядковуватися працівники, винагорода компанії-аутстаферу. Причому сума заробітної плати працівників може бути визначена окремо, а може бути включена до загального розміру винагороди компанії-аутстаферу.

Працівники мають чітко усвідомлювати, що працюють вони в компанії-аустафері, а у замовника виконують лише тимчасову доручену аутстафером роботу. Виконання договору оренди персоналу має підтверджуватися як актами приймання-передачі виконаних робіт, так і актами надання персоналу. 

Сторонам бажано в договорі про надання персоналу врегулювати питання щодо  компенсації аутстаферу понесених збитків, наприклад травми працівників, внаслідок неналежних умов роботи, оплачування відпустки та лікарняних, узгодити посадові обов’язки та перевірку кваліфікації працівників, компенсацію матеріальних збитків замовника та інші суттєві умови роботи.

Для уникнення питань під час перевірки бажано, щоб замовник міг пред’явити завдання на  виконання робіт за договором про надання персоналу (або договором підряду, договором про надання послуг) із зазначенням конкретних  даних осіб, яких направляє компанія-аутстафер замовнику.

Судова практика з питань аутстафінгу та аутсорсингу неоднозна. Досить часто податкові органи приймають рішення  про  відсутність реальних господарських операцій із контрагентами через відсутність у контрагентів належної кількості персоналу та неможливістю здійснювати реальні господарські операції. Проте суди, зокрема Вищий адміністративний суд, неодноразово зазначали, що законодавство України не містить вимог щодо наявності власного персоналу для віднесення  витрат до складу валових та  отримання права на податковий кредит, оскільки  персонал може бути залучений  на умовах підряду, або шляхом аутстафінгу (позикова робоча сила).  Проте на практиці є й протилежні рішення.  

Таким чином, аутстафінг та аутсорсинг можуть бути досить корисними для бізнесу при вдалому договірному оформленні.