блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
05.02.2018 08:09

ПнВК: між ризиком і перспективою

Євген Бамбізов Голова Офісу великих платників податків ДФСУ

Якщо реалізовувати нову модель оподаткування у комплексі з іншими економічними заходами, спрямованими на реанімацію інвестклімату в країні, сподівання можуть справдитися. Але щоб цього дочекатися, слід зважити усі «за» та «проти» і розробити план дій та ви

Дискусії довкола впровадження податку на виведений капітал сягнули рівня скандалу з переходом на особистості. Насправді ж жодного скандалу тут бути не може, єдина мета обговорення - прискіпливо зважити усі ризики і очікувані позитиви перш ніж починати діяти. 

Звернути пильну увагу на можливі наслідки впровадження нового податку мене заставили, насамперед, безпрецедентні темпи росту податку на прибуток та його декларування протягом минулого року. За цей час платники Офісу сплатили 52,1 млрд грн цього податку, інакше кажучи - 77,8% усіх надходжень від нього по країні. При ріст у порівнянні з 2016 роком склав 20%, декларування збільшилося на 40%. За умови збереження такої динаміки, надходження від податку на прибуток у 2018 році сягнуть 80,3 млрд грн, а в 2019 – 96,3. Але це в тому разі, якщо держава не впровадить податок на виведений капітал, який має замінити собою податок на прибуток. 

Спеціалісти Офісу прорахували базу оподаткування Податком на виведений капітал. В своїх розрахунках ми також припустили можливий приріст надходжень в 20% і з’ясували, щоза таких умов прогнозовані надходження від ПнВК у 2018 році могли б скласти 24 млрд грн. Питома вага ВПП в податкових надходженнях до державного бюджету України становить 74,9%, отже, умовно розрахункова сума ПнВК по Україні сягатиме 32 млрд грн. Відніміть цю суму від суми прогнозованих надходжень з податку на прибуток – і ви отримаєте реальні втрати бюджету без урахування компенсаторів, які нам ще слід знайти. До того ж, втратами бюджету ми можемо вважати:

- зниження суми частини чистого прибутку, що підлягає сплаті державними підприємствами, а це близько 7 млрд грн на рік;

- зниження надходжень від ПДФО при виплаті дивідендів фізичним особам – 1,5 млрд грн;

- втрати податку на доходи нерезидентів у 2018 році у формі дивідендів, процентів, роялті, страхових платежів (за умови збереження темпів росту (2017 р. до 2016 р.)) - 3,6 млрд грн. 

Тож в остаточному підрахунку втрати можуть сягати від 80 до 100 млрд грн за два роки, в залежності від темпів розвитку економіки та розміру компенсаторів.  

Але бюджетні втрати – лише один з ризиків впровадження НнВК. 

Зважуючись на реформу, слід чітко розуміти, що це неминуче потягне за собою необхідність переглянути низку міжнародних угод, підписаних Україною після тривалих перемовин, оскільки модель ПнВК передбачає скасування податку на репатріацію, який стягується з доходів, отриманих в Україні, що сплачуються нерезедентами, і замінює його на податок на виведений капітал, який сплачується за рахунок платника. Крім того, Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, укладені Україною, не передбачають право нерезидента встановлювати податок на виведення капіталу замість податку на репатріацію. Таким чином, введення податку на виведений капітал може привести до подвійного оподаткування доходу, сплаченого нерезидентами України.  

Крім того, впровадження нової моделі потребуватиме певних витрат на налагодження адміністрування. З одного боку, в результаті воно стане набагато простішим, з другого – нам знадобиться нове програмне забезпечення, розробка, тестування і налагодження якого потребуватимуть часу і грошей.

Після переходу на нову модель оподаткування нам також доведеться вирішувати ще й проблему накопичених податкових збитків. Адже для компаній, які при впровадженні ПнВК їх втрачають, такі втрати є неприйнятними. Деякі з них навіть ставлять під сумнів зріст інвестиційної привабливості України в результаті таких змін, оскільки, на їхню думку, фінансова політика держави фактично ігнорує інтереси сумлінних платників і ускладнює їхню діяльність. До того ж, запропонована модель передбачає обов'язок оплачувати податок навіть ті компанії, які в результаті господарської діяльності зазнають збитків, тоді як прибуткові компанії зможуть уникнути сплати, що теж виглядає дещо несправедливо. Так само несправедливо, як і здорожчання кредитних коштів, необхідних для розвитку бізнесу, до якого може призвести оподаткування відсотків, що виплачуються пов'язаній особі-нерезиденту. Ні для кого не секрет, наскільки дорогі і обмежені кредитні ресурси в Україні. Тому найчастіше компанії отримують можливість розвиватися виключно завдяки тим кредитам, які їм надають іноземні материнські компанії за доступними відсотковими ставками. Оподаткування процентів, що виплачуються пов'язаній особі-нерезиденту, фактично обтяжує податками певну категорію платників незалежно від результатів їх діяльності. Наслідком такого дискримінаційного підходу можуть стати складності в залученні кредитних коштів на міжнародних фінансових ринках, а можливо - і згортання бізнесу деяких компаній в Україні.  

Попри усі ці ризики й проблеми, перелік яких можна було би продовжити, існують також вигоди, яких ми можемо очікувати від запропонованої реформи. 

Впровадження податку на виведений капітал беззаперечно спростить процедуру ведення як бухгалтерського, так і податкового обліку, а також суттєво знизить податковий тиск на бізнес, що було би дуже корисно для України, яка посідає 76-те з 190 місць у рейтингу Doing Business - передостаннє серед країн Центральної і Східної Європи.

Саме тому уряд шукає можливостей для залучення інвестицій в країну, саме тому ламаються списи довкола теми ПнВК. На нього покладаються неабиякі надії у сфері стимулювання ділової і інвестиційної активності. З його впровадженням фінансова звітність підприємств має стати прозорішою і привабливішою для інвесторів і банків, а податкове навантаження - суттєво зменшитися. Якщо реалізовувати цю кардинально нову модель оподаткування у комплексі з іншими паралельно запланованими економічними заходами, спрямованими на реанімацію інвестклімату в країні, сподівання дійсно можуть справдитися. Але щоб цього дочекатися, слід зважити усі «за» та «проти», проаналізувати і прорахувати на 100 відсотків кожен можливий компенсатор і розробити план дій та витрат країни на випадок, якщо наші песимістичні прогнози щодо бюджетних втрат справдяться. 

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.