Перспективи зменшення податкового боргу

Протягом третього кварталу Офіс великих платників податків зміг зменшити загальний обсяг податкового боргу, але тенденції невтішні: якщо не вжити заходів на законодавчому рівні, борг ростиме набагато швидшими темпами, ніж ми зможемо його стягувати.

Станом на 1 жовтня загальна сума податкового боргу становила 12,65 млрд грн. Це сумарний борг 326 підприємств-боржників. Три місяці тому він становив на 626,3 млн грн більше.

Зменшити його вдалося частково завдяки примусовому списанню коштів з рахунків платників (18,5 млн грн), частково завдяки виставленню податкових вимог та опису майна (214,3 млн грн). Неабияких сил довелося докласти, щоб отримати від держпідприємств частину прибутку. Ці виплати адмініструються в Офісі, але не вважаються податком, тому у нас практично немає ефективних механізмів для їх стягнення. Звичайно, впоратися з цим було би набагато простіше, якби Офісу надали конкретних повноважень. І все-таки навіть за наявних обставин зустрічі з представниками підприємств і робота з профільними міністерствами, що їх курують, дають деякі результати: мінус 716,4 млн по частині чистого прибутку, в тому числі 172,4 млн грн - надходження в рахунок погашення заборгованості.

В той самий час існує дві об’єктивні причини для подальшого збільшення недоїмки.

Причина перша

Насаперед з виплатою боргів зволікають банки, що перебувають в процедурі ліквідації. На даний момент їхня сумарна заборгованість складає 3,14 млрд грн  (26,7% від загальної суми боргу).

Податковий борг по банківським установам, на які поширюються повноваження Фонду гарантування вкладів, утворюється штучно, оскільки в правовому полі існує колізія між нормами Податкового кодексу та Закону України “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб”. Згідно з першим, у банківської установи виникає обов’язок по декларуванню, а згідно з другим - відсутній обов’язок сплати цього зобов’язання.

Крім того, Податковий Кодекс не регулює питання, що стосуються стягнення податкового боргу з банків у стадії ліквідації.

Тому Офіс виступив перед НБУ та Фондом гарантування вкладів з ініціативою - виводити податковий борг банку у процедурі ліквідації на окремий рахунок з загальної суми боргу такої установи. Також на рівні ДФС, МФУ, НБУ та Фонду гарантування вкладів ми підняли питання: чи повинен банк, у якого відкликано банківську ліцензію, формувати страховий резерв та вести бухгалтерський облік, як банківська установа? Якщо відповідь буде ствердною, очікувана сума зменшення податкового боргу по банківському сектору на рівні Офісу ВПП може скласти більше 5 млрд грн.

Причина друга

                  Левову частку усієї податкової недоїмки (2,1 млрд грн) становлять борги однієї конкретної компанії - ПАТ “Укрнафта”. Виникли вони внаслідок несплати товариством самостійно задекларованих грошових зобов’язань з податку на прибуток та ПДВ і продовжують збільшуватися.

Вплинути на скорочення цього боргу могло б рішення Верховного Суду України, яке надасть можливість розблокувати описане майно ПАТ «Укрнафта» та звернутися до суду з метою його реалізації та надходження коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Оцінити ефект такої дії досить складно, враховуючи специфіку погашення податкового боргу ПАТ “Укрнафта”. Однозначно можна сказати лише, що позитивне рішення Верховного Суду України надасть змогу стягнути податковий борг ПАТ “Укрнафта” не лише в тій його частині, що адмініструється в Офісі ВПП ДФС, а й в інших, якими займаються ГУ ДФС в областях, а це майже 13,8 млрд грн.

***

                  Загальною панацеєю, яка б вирішила проблему скорочення недоїмки у випадках, коли підприємство самостійно задекларувало та не сплатило грошові зобов’язання, а це складає 26,6% від загальної суми податкового боргу, могло б стати внесення однієї простої зміни до Закону “Про платіжні системи” та Інструкції НБУ №22. Кілька місяців томуДФС України разом із Офісом ВПП ДФС запропонували зробити обов’язковим і безумовним виконання банками інкасових доручень органів ДФС. Наразі наші інкасові доручення можна виконати тільки до кінця операційного часу, а не операційного дня.

Тому гроші на рахунки боржників заходять вже після закінчення операційного часу і усі транзакції проводяться без виконання інкасових доручень органів ДФС.

Якщо запропоновані нами зміни будуть внесені, Офіс зможе додаткового забезпечити поповнення державного бюджету майже на 5,7 млрд грн – за рахунок примусового списання коштів з банківських рахунків підприємств-боржників, які продовжують вести активну діяльність, свідомо не сплачуючи податки до бюджету.