"Фронтові" потреби. Або судове шапіто

З часом питання про те, чи змінилось щось у країні після Революції гідності стає менш актуальним. Постає інше питання: чи відбулась зміна у мислені, чи потрібна нова Революція свідомості?

Свідомість деяких представників влади та судової системи не піддається еволюцію, на закам’янілі корупційні м’язи не впливають навантаження у вигляді зміни мислення суспільства та навислої загрози такої страшної люстрації.

Про яку свідомість можна вести мову, якщо навіть встановлені рішенням суду касаційної інстанції факти відверто ігноруються, та навіть спростовуються суддями апеляційного суду?

Який рівень свідомості повинен бути в судді адміністративного суду, що оцінює рівень законності арешту в кримінальному провадженні?

Відсутність свідомості на телефонне право, ось що було та залишається в інструментарії сучасного судді.

Саме такі нехитрі інструменти були використані при розгляді на перший погляд простої та очевидної справи, про часткове скасування Постанови Центральної виборчої комісії №1086 від 23.09.2014 р., якою було зареєстровано кандидата у народні депутати України від політичної партії «Народний фронт» в одномандатному виборчому окрузі №94 Романюка Віктора Миколайовича.

Вказана справа розглядалася Київським апеляційним адміністративним судом у складі головуючої судді Бужак Наталії Петрівни, суддів Костюк Любові Олександрівни та Твердохліб Валентини Андріївни.

Простота справи полягає в тому, що вказаний кандидат вже був знятий з реєстрації в цьому ж окрузі в 2013 році, на повторний виборах до Верховної ради України. В грудні 2013 році Вищий адміністративний суд України своє постановою у справах №А/800/28/13, А/800/30/13, А/800/32/13 визнав невідповідність Романюка вимогам до кандидата у народні депутати України щодо проживання на території України протягом останніх п’яти років, оскільки останній не проживав в Україні більш як 300 днів у 2013 році.

Здавалось би, які можуть бути ще питання? Є рішення суду, яке набрало законної сили та залишається чинним на момент реєстрації Романюка кандидатом у 2014 році, що мало змусити Центральну виборчу комісії принаймні задуматися про наявність підстав для відмови у реєстрації.

Однак ні Центральна виборча комісія, ні вказаний склад суддів не захотіли констатувати очевидне.

Натомість, зазначені судді вирішили влаштувати циркову виставу, в якій відвели собі місце головних дієвих осіб.

Сцена 1.

Першим номером вистави став гімнастичний трюк з перетинання меж компетенції суду. Колегія суддів, яка не вважає за необхідне обмежуватися повноваженнями суддів адміністративного суду, продемонструвала фантастичну гнучкість і вийшла за коло таких обтяжливих для них компетенційних меж, вирішивши розглянути питання кримінального судочинства. Завершенням номеру став висновок суду про незаконність рішення Шевченківського суду м. Києва про арешт Романюка у березні 2013 році.

Глядачі вже були в естетичному шоці та знемагали від очікування подальшої феєрії.

 

Сцена 2.

Якби судовий процес передбачав наявність конферансьє, то наступний номер він би оголосив під назвою «Голь на выдумку хитра».

Цей номер передбачав неочікувану появу на манежі наказів про нібито направлення у відрядження Романюка від імені очолюваної ним громадської організації у країни ЕС та Російську Федерацію, увага, з січня 2013 році по травень 2014 року. Майже півтора року!

Такі накази, на думку Романюка, з якою в подальшому також погодився і суд, підтверджують поважність причин відсутності його особи у 2013 році більш як 300 днів в України, оскільки у відповідності до частини 2 статті Закону України «Про вибори народних депутатів України» проживання в Україні за цим Законом означає, зокрема, перебування громадян України у встановленому законодавством порядку у відрядженні за межами України в закордонних дипломатичних установах України, міжнародних організаціях та їх органах.

Суддів не засмутило, що вказаною статтею Закону України «Про вибори народних депутатів України» передбачено саме перебування у відрядженні, доказів якого Романюк не надав, не зазначено та не доведено також у яких саме міжнародних організаціях та їх органах перебував у відряджені Романюк.

Такий номер суду може створити небезпечний прецедент. Інші «циркачі» в подальшому можуть повторити цей трюк, наприклад такі відомі «артисти» як Хорошковський або Фірташ, або навіть володар золотого батону, які, як відомо, вже досить тривалий час перебувають у «гастролях» за межами України, можуть повернутися та заявити, що насправді перебували у відрядженні від будь-якої очолюваної ними організації та стати кандидатами у народні депутати України.

Це також може означати, що висунута законодавством вимога про проживання та території України останні п’ять років буде просто нормою законодавства, ігнорування якої відбувається шляхом оформлення задні м числом наказів про направлення у відрядження хоч до ООН, хоч до ОБСЄ, адже нема необхідності підтверджувати перебування в такому відряджені.

Сцена 3. Фінал.

Закінчити виставу вирішили з розмахом, в кращих традиціях Cirque du Soleil. Циркова трупа в тому ж складі суддів приголомшила публіку висновками про незаконність кримінального переслідування Романюка, оскільки порушені проти нього справи вже закриті у зв’язку з відсутністю складу злочину.

І зв’язку з цим, судова колегія, вибачаюсь – циркова трупа, зазначила про «оправдувальний  характер» та «поважність причин» перебування Романюка за межами території України у 2013 році.

Тобто переховування від слідства є поважною причиною для виїзду за кордон? Суд санкціонує такі дії осіб, відносно яких відкрито кримінальні провадження?

Публіка в екстазі, особливо оторопівших виносять санітари…

Виходить, що будь-яка особа, за діями якою відкрито кримінальні провадження, може без докорів совісті покинути країну, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, повернутись через півтора року та заявити, що він вимушений був переховуватись від міліції, однак це все слід вважати відрядженням і взагалі судова влада мені сказала, що то є нормальним. Чесно, я бачив в одній виставі таке!

Додатково цей номер прикрасили елементами брехні. Висновок суду про незаконність арешту та протиправне кримінальне переслідування Романюка ґрунтується на інформації від Романюка про закриття всіх кримінальних проваджень відносно нього.

Чи треба псувати таку виставу інформацією про те, що насправді кримінальні провадження щодо злочинних діянь Романюка досі відкриті? Постанови прокуратури м. Києва про закриття кримінальних проваджень були скасовані у судовому порядку.

Романюк ввів сценаристів цирку в оману щодо свого статусу «потерпілого від незаконного кримінального переслідування».

Слід відмітити, що під час вистави за куліси манежу чомусь завітав директор цирку, за сумісництвом Голова Київського апеляційного адміністративного суду Горяйнов Андрій Миколайович. Завітав, на хвилину!, в нарадчу кімнату, таємниця якої є запорукою об’єктивного розгляду справи. Мабуть давав якісь важливі настанови підлеглим…

На біз трупу ніхто не викликав…

Задоволеними залишилися лише «фронтові» замовники дійства, в інтересах та в честь яких, вочевидь, і було це свято циркового мистецтва. Які б складні часи не були, та сильній команді потрібні бійці. Їх особиста характеристика та бекграунд значення не мають.

Залишається сподіватися, що суд апеляційної інстанції, яким в даному випадку є Вищий адміністративний суд України, вже не практикує циркову самодіяльність та не є прихильником такої творчості своїх колег по цеху з Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо ні, то оцінювання нюансів кримінальних проваджень стане сьогоденням для цих судових циркачів, і санкціоноване ними переховування від кримінального переслідування вони відчують особисто.