Дозвіл на виїзд дитини за кордон VS позбавлення батьківських прав

В продовження думки колеги, адвоката Костянтина Четвертака хочеться також поділитися своїми думками, щодо виїзду дитини закордон.  

Нормами цивільного законодавства, а саме статтею 313 Цивільного Кодексу України визначено, що виїзд громадян України, яким не виповнилося 16 років, можливий тільки за згодою батьків (усиновлювачів).

Таке саме обмеження передбачено і Правилами перетинання державного кордону України громадянами України (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 р. № 57), що виїзд з України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків допускається при наявності нотаріально посвідченої згоди другого з батьків.

І все було б добре, якщо батьки не були розлучені, а батько/матір принципово не надавали дозвіл, щоб «насолити» колишньому чоловіку/дружині і при цьому не подумати про свою ж дитину.  

Тож, почнемо з самого початку.

На сьогоднішній день, в багатьох країнах світу, діє «безвізовий режим» і для України, а тому батьки планують канікули дітей або власну відпустку за кордоном.

За законодавство України, для того, щоб Ваша дитини виїхала на територію іншої держави, незалежно з якої причини, потрібен ряд документів, один з таких є нотаріально засвідчений дозвіл батька/матері на виїзд дитини закордон.

З практики вбачається, що якщо батьки розлучені, то, як правило, батько/матір такий дозвіл навмисно не надають, нехтує інтересами дитини і відмовляється надати згоду на вказану поїздку.

Що ж робити? Позбавити батьківських прав чи все ж таки отримати дозвіл від колишнього чоловіка/дружини, а може отримати рішення суду про надання дозволу на виїзду дитини закордон? Це найменший ряд питань, які задають юристу/адвокату/нотаріусу.

Для отримання рішення про надання дозволу виїзду дитини за кордон Вам доведеться зібрати доказову базу:

-                Безперечно в суді треба довести, що батько/матір ухиляється від надання дозволу.

-                Довести факт важливості виїзду дитини за кордон (навчання, оздоровлення), а також, чітко вказати в яку країну, навіщо дитина виїжджає (лікування, відпочинок, до родичів), і термін перебування (оскільки саме ці відомості будуть перевірятися при виїзді дитини, якщо не буде зазначений термін перебування в рішенні суду, у співробітників прикордонної служби виникне ряд питань і є вірогідність, що саме Вашу дитину не випустять з території України.

Бажано, щоб всі ці документи мали офіційний вигляд, оскільки суд буде на власне переконання вирішувати чи належний це доказ чи ні. Можливо у Вас є свідки, які зможуть підтвердити той чи інший факт.

Варто одразу пам’ятати, що в Україні в судовій гілці влади відбувається реформа, а тому після того, як Ви звернулися до суду з відповідною заявою суд може пару місяців тільки перевіряти відповідність та належність поданої Вами заяви, а вже потім призначати справу до розгляду, розраховувати, що справа буде розглянута протягом 1 місяця не варто! І отримане від суду рішення є одноразовим, тобто в наступний випадок, коли дитині треба буде їхати за кордон, процедура повторюється.

Щодо позбавлення батьківських прав батька/матері чи краще це, ніж отримувати кожен раз рішення суду на виїзд дитини за кордон?

У випадку, якщо батько/матір зловживають своїми правами – не надають дозволу на виїзд дитини за кордон, при цьому не приймають належної участі у виховані дитини, рекомендую розглянути варіант позбавлення батьківських прав.

Хочу одразу відмітити, за статистикою, в Україні позбавляють батьківських прав саме батька, матерів позбавляють тільки в тому випадку, якщо вона зловживає алкогольними напоями, наркотичними засобами інше.

Тож, які «переваги» рішення суду про позбавлення батьківських прав, якщо батько/матір позбавленні батьківських прав?

-                Вам не треба отримувати дозвіл на виїзд дитини за кордон, оскільки рішення суду про позбавлення батьківських прав вже є доказом про те, що дозвіл треба тільки від одного з батьків. Тобто у всіх випадках, де потрібно дозвіл обох батьків, Ви надаєте свій дозвіл та рішення відповідного суду.

-                Дитина звільняється від обов’язку утримувати батька/матір, який позбавлений батьківських прав.

-                Батько/матір не звільняються від обов’язку утримувати дитину, наприклад, платити аліменти.

Але, одразу зазначу, що процес позбавлення батьківських прав є набагато складнішим, і в частині часу, і в частині стресу, як для батька/матері, який позбавляється прав, так і для самої дитини. І особа, яка буде позбавлена батьківських прав, за законодавством України, не може усиновлювати інших дітей, поки за рішенням суду не буде відновлено його право на власну дитину.

Тож, тільки батькові/матері варто вирішувати чи добровільно надавати згоду та не користуватися більш жорстокими методами, чи «насолити», але потенційно бути позбавленим батьківських прав на власну дитину.