Несправедлива ціна на електроенергію?

Після того як Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – «НКРЕКП») за останні півроку прийняла низку постанов, по всій Україні та в місті Києві зокрема відбулося і продовжує відбуватися різке збільшення цін на електричну енергію. Нові тарифи лягають важким тягарем на бюджет будь-якої сім’ї, часто-густо з’їдають левову частку доходів. Але існує можливість відстояти свої права на справедливі тарифи.

Треба враховувати, що значне подорожчання електроенергії потягло за собою також збільшення цін на спожиті комунальні послуги теплової енергії та гарячого й холодного водопостачання для населення та промисловості. Станом на літо 2016 року відбулося подорожчання вартості електроенергії більше ніж на чверть. А восени вже майже на дві третини! Навіть більше - наступний 2017 рік українці зустрінуть з тарифами, у два з половиною рази більшими у порівнянні з початком 2016 року.

Усі ми добре бачимо, як паралельно з фінансовою кризою у державі відбувається зростання вартості життя і гаманці громадян стрімко спустошуються. Враховуючи такий стан речей, громадянам варто подумати про захист себе і своєї родини від банкрутства. І не треба боятися, що високопосадовці будуть придушувати намагання простих людей захищати свої права.

На законодавчому рівні прописано, що зростання цін, зокрема на комунальні послуги, повинно відбуватися на рівні з підвищенням фінансового добробуту людей і бізнесу. А доходи суспільства повинні навіть випереджати зростання тарифів на електроенергію, тепло, воду тощо. Отже, беремо відповідні постанови НКРЕКП і аналізуємо, порівнюючи їх з чинними нормами законодавства України, а також міжнародних законів (для більшого ефекту).

Наперед зазначу, що мій аналіз з десятка постанов НКРЕКП дав мені підстави вважати, що факт прийняття деяких з них може свідчити про формальний підхід комісії до власних обов’язків і, можливо, неналежного їх виконання в частині обґрунтованості рішень комісії, а також порушення процесуального порядку затвердження офіційних документів. Такі висновки можуть слугувати підставою для звернення до суду і вирішення суддею питання законності або незаконності підвищення тарифів на електроенергію зокрема.

Стаття 55 Конституції України вказує нам на те, що права і свободи громадянина захищаються судом. І саме суд може, з урахуванням частини восьмої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі – «КАС України»), визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині.

Отже, необхідно попередньо скласти позовну заяву щодо визнання протиправними та скасування постанов, які можуть бути незаконними, та подати позов до суду.

У тексті Вашого документу, окрім власного обґрунтування протиправності дій НКРЕКП, необхідно додати докази з посиланням на норми чинного законодавства. Вам необхідно максимально чітко   і виважено донести свою позицію до судді та обґрунтувати причини нерівнозначності підвищення тарифів у порівнянні з фінансовим становищем в країні та у своїй сім’ї. У нагоді стануть офіційні дані Держстату. Також не забудьте додати до позовної заяви квитанцію про сплату судового збору за розгляд справи згідно з тарифами, що наведені у Законі України «Про судовий збір».

Подібні питання розглядає суд адміністративної юрисдикції. Посилаючись на положення частини першої статті 6 КАС України, можна дійти висновку, що будь-який громадянин має право у встановленому таким кодексом порядку звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень (яким і є НКРЕКП) порушені її права, свободи або інтереси. Якщо суд задовольнить позов, НКРЕКП зобов’язаний скасувати новий тариф і запровадити попередній, про що в обов’язковому порядку повідомляє на своєму офіційному порталі.

Зауважу, що провівши аналіз судової практики судів адміністративної юрисдикції щодо оскарження дій або бездіяльності органів державної влади, у переважній більшості такі суди скасовують рішення органів державної влади на підставі порушення встановленого процедурного порядку їх прийняття, разом із недостатнім обґрунтуванням прийнятих рішень. У таких випадках судді посилаються на статтю 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Усі ми знаємо, що, згідно з положенням Основного закону нашої держави, права і свободи людини є непорушними. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність, адже утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Конституційні норми встановлюють прямий обов'язок органів державної влади дотримуватися вимог законодавства, у той самий час народ, як єдине джерело влади в України, наділений правом вимагати від органів державної влади діяти у відповідності до законодавства України. Попри недосконалість судової системи та складність процедури як такої, ми повинні виборювати свої права - інструменти для цього у нас є - треба лише почати.