Дискусія навколо питаня російської мови, що останнім часом знову активізувалась, як правило відбувається напередодні парламентських виборів, або виборів Президента. Хоча сьогодні про них говорити ще зарано, все-таки комусь потрібно знову вернутись до питання, яке насправді не є актуальним для переважної більшості населення України. Безумовно, "нерозумна" державна політика на "украінізацію" України (правда, звучить дуже дивно, чи можна уявити "росіїзацію" Росії?) сприяє провокаторам та авантюристам від політики. Але, що дивно, навіть потужні політичні сили, наприклад Партія регіонів, до цього часу будують свої виборчі програми на темі російської мови, як другої державної. Правда, була спроба на виборах в Києві відійти від цього питання, але це скоріш за все поодинокий випадок. Так звані політичні діячі, переймаючись електоральними відсотками, будують свою політику для себе та на негативних емоціях громадян Украни, які проживають в регіонах, де російська мова у побутті є домінуючою. Вони лякають їх утисками російської мови "придумають" постійні страшилки, щоб викликати емоційний "спротив" тим політичним силам, які ніби хочуть їх всіх завтра заставити говорити виключно українською мовою, а як наслідок отримують "свої" відсотки на виборах, не розуміючи, що тим самим закладають міну уповільненої дії на майбутнє для існування держави Україна.
Постійні зверненя до негативних емоцій можуть призвести до усталеної "ненависті" і несприйняття не тільки їх політичних опонентів, але й власне української мови і всього що з нею повязане. Це при тому, що ми всі є громадянами України, в якій може сформуватись значна частина населення, яка несприйматиме все українське. Чи це не дикунство в 21 сторіччі??? І яка доля чекає на таку державу?
Я розумію, що декільком сотням впливових чиновників не хочеться, чи не можеться вивчити українську мову, але це ж не може бути причиною, щоб вводити російську мову другою державною. А якщо бути відвертими, то й справжньою російською, цю мову можна назвати умовно:)
Введення другої державної мови в Україні ДОЗВОЛИТЬ не вчити українську. Нонсенс, в Україні не знати української мови. Я не виступаю проти російської мови, але в державних установах на всій території країни має панувати державна українська мова. Якщо люблять наводити приклади Швейцаріїї, Бельгії, чи Канади, то хай прочитають, як утоворювалися ці країни і чому виникла така ситуація, хай не забудуть про сепаратизм в Канаді Квебеку та серйозне протистояння у Бельгії, та й соціально-економічний стан цих країн.
І останнє, кожна людина, що проживає в Україні має право спілкуватись мовою своїх батьків, дідів, а в регіонах компактного проживання, мати можливість звертатись в державні інституції на цій мові, але це не означає не поважати та не знати мову українців, що складають більшість в державі Україна. Це виглядає якось невиховано та некультурно:)