Тема двопартійності в Україні набула актуальності з моменту переходу до пропорційної системи виборів народних депутатів України. Переважна більшість, як політиків, так і експертів, політологів, журналістів виступають категорично проти встановлення в Україні двопартійної системи. Опоненти двопартійності сприймають її як зло для розвитку демократії, та узурпацію влади двома політичними партіями. Вони не розуміють, що моделювати майбутнє виходячи з інтересів політичних партій вчорашнього дня, котрі більше нагадуть обєднання для вирішення питань, які не мають жодного стосунку до держави, яка знана у світі як Україна, помилково. Тому, сьогодні я висловлю своє бачення цього питання, розглянувши основні міфи опонентів втановлення двопартійної системи в Україні.

Міф перший - двопартійна система  унеможливить іншим партіям проходження в парламент та призведе до їх поступового зникнення. 

По-перше, коли мова йде про двопартійність, то це не означає змагання тільки двох партій на виборах. Це змагання основних стратегій розвитку держави, які можуть втілити в життя тільки потужні політичні сили, чи блоки, до яких можуть входити різні політичні партії. Перші декілька років скоріш за все і буде створюватися система двох блоків, центром яких  будуть ПР з одної сторони, та БЮТ з іншої. А в парламент можуть пройти декілька партій, як це відбулось на виборах  у 2006 році та на дострокових виборах 2007 року.

По-друге, політичні партії в Україні відрізняються не по ідеологічному чи соціальному признаку, а по іншим критеріям. Всі успішні парламентські партії є партіями "вождів". Від лідерів залежить успіх, або поразка цих партій.

По-третє, насправді багато партій є партіями регіонального типу. Вони або позиціонують себе такими, або реально такими є при формальному збережені загальноукраїнських амбіцій.

Міф другий - двопартійна система призведе до згортання демократії.

На  мою думку, з точки зору інтересів суспільства результати формування такої системи будуть позитивними: у любому випадку, більш відповідними  поняттю демократії, ніж парламентське "болото" створене внаслідок мажорітарної, чи змішаної виборчої системи, або результат пропорційних виборів з низьким прохідним бар'єром.

Експерти Агентства моделювання ситуацій  ще в 2004-2005 прогнозували такий розвиток ситуації в Україні. Коли ми почали досліджувати це питання, то виходили з ситуації, при якій Україна  перейде до президентсько-парламентської форми правління і роль партій має зростати в політичній системі держави.

Безумовно, що при умові повернення до президентської форми правління, Президенту не буде вигідно мати два рівноцінних центри впливу. Він змушений буде займати сторону одного з них, тобто бути певною мірою залежним від партійних функціонерів. Як вихід, йому потрібно стати ініціатором, якщо не повернення до мажорітарної системи виборів, то хоча б створення двопалатного парламенту. Але про це ми поговорими в наступній публікації.