Зниження ренти на видобуток газу ніяк не вплине на тариф

Широкого розголосу минулого тижня набула інформація щодо прийняття за основу в першому читанні законопроекту «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості газу для населення».

Ось як з цього приводу висловився очільник Уряду: « Проголосований за основу законопроект про зниження рентної плати за видобуток газу лобіює інтереси газових олігархів і є прямим ударом по малозабезпечених громадянах, які отримують субсидії саме з наддоходів, які вилучаються в газових олігархів і в державної компанії «Укргазвидобування» ».   

 

Дуже рідко можна погодитися з нинішнім Прем’єр-міністром України. Втім, не дивлячись на долю правди, і цей його спіч повен брехні, як і вся політика країни довкола питань паливно-енергетичного комплексу. 

 

«План реформування ринку природного газу», який затверджував Кабінет Міністрів України навесні цього року, передбачав зменшення рентних ставок, їх оптимізацію саме до завершення цього року, але мотиви таких дій були зовсім іншими, — збільшення обсягу власного видобутку, стимулювання приватних інвестицій у галузь.

 

Крім цього, передбачалася відмова державних видобувних підприємств від частки дозволів на надрокористування (до 5 %), на користь приватних видобувачів.  

 

Інтенсифікація продажу дозволів на надрокористування через аукціони тепер спрямована саме на те, щоб збільшувати приватний видобуток, але жоден інвестор із іменем не починатиме вишукувальні роботи, поки не зрозуміє: скільки він повинен платити державі та скільки залишиться на покриття інвестиційних витрат та на прибуток. Впроваджені високі рентні ставки в першу чергу були покликані компенсувати ситуативний дефіцит бюджету за рахунок існуючого видобутку, з чим вони впоралися, але від’ємна протягом останніх декількох місяців динаміка обсягу видобутку засвідчила, що час, коли їх потрібно змінити, настав.  

 

Уже зараз із набранням чинності Закону «Про ринок природного газу», з 1 жовтня 2015 року, створено умови щодо залучення міжнародних компаній до участі в аукціонах із продажу спецдозволів (ліцензій на надрокористування), до участі в ринковій реалізації добутого товару.  

 

Цікаво читати, як під прикриттям благої цілі «для населення» (виходячи з назви законопроекту), хтось заробляє політичні бали, додаткові голоси до місцевих виборів, насправді лобіюючи та вносячи до парламенту законопроект, який до населення має таке ж відношення, як і до того, що на Марсі знайшли воду.  

 

Простежте: чомусь питання про зміну рентних ставок влітку, коли відбувалися засідання Робочої групи парламенту з питань тарифів, не піднімалося, законопроект не виносився на голосування.   А ось у жовтні, на останньому перед канікулами пленарному тижні, його вносять та приймають у першому читанні.  

 

Із населенням – з його настроями та бідами – грають, виключно домагаючись голосу «за» 25.10.15.  

Проаналізувавши законопроект, пропоную Вашій увазі короткий екскурс в очікуване «покращення». 

 

Із пояснювальної записки до законопроекту:    

На сьогодні ставка рентної плати за природний газ, що реалізується населенню, видобутий із покладів до 5000 метрів, складає 70 % від вартості, видобутий з покладів понад 5000 метрів – 14 %. До 1 січня 2016 року, встановлений збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. На обсяги природного газу, що постачається для населення, збір справляється у розмірі 4 %. 

 

Тому пропонується знизити ставки рентної плати на природний газ, що реалізується промисловим споживачам, до рівня близького початковому, а саме за видобутий з покладів до 5000 метрів  з 55 до 29 відсотків від вартості, та за видобутий з покладів понад 5000 метрів – з 28 до 14 відсотків, при цьому природний газ, видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність, зрівняти в оподаткуванні з газом, що реалізується промисловим споживачам. 

 

Ціль законопроекту полягає у встановленні однакових ставок рентної плати для всіх підприємств-видобувачів природного газу без розподілу за типом споживання видобутого газу та встановлення справедливої ціни на газ для населення, виходячи з реальної платоспроможності громадян. 

 

Також пропонується на обсяги природного газу, що постачається для населення, збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ встановити у розмірі 0 %. 

 

Втрати доходів державного бюджету від реалізації запропонованих норм можуть становити близько 5,2 млрд грн до кінця поточного року. Враховуючи значне перевиконання доходів держбюджету (близько 26,3 млрд грн за підсумками січня–серпня), ризиків невиконання бюджету за підсумками 2015 року не має (про те, що профіцит бюджету сформований виключно за рахунок інфляції, «Публічний аудит» неодноразово зазначав у тижневих оглядах).  

 

Оскільки передбачається суттєве зниження ціни на природний газ, що постачається на потреби населенню, Уряд матиме підстави здійснити перерахунок необхідного обсягу фінансових ресурсів, які планується спрямувати на надання житлових субсидій громадянам у 2015 році. Як наслідок, це призведе до економії бюджетних коштів. 

 

Поряд з цим, відразу зазначимо, що відповідне передбачення та розрахунки в пояснювальній записці відсутні.  Про очікуваний розмір тарифу для населення не згадується жодним словом.  

 

Тепер щодо самої рентної ставки. Основним підприємством, на яке матиме вплив впровадження цієї норми, є «Укргазвидобування». 

 

Так чомусь повелося, що тільки це підприємство видобуває газ, який за балансом спрямовується на потреби населення. На сьогодні за 1000 куб. м цього товару підприємство отримує від НАК «Нафтогаз України» 1500 грн, із них 70 % – рента, тобто собівартість видобутку – це близько 477 грн. 

 

Здавалося б, якщо цієї суми підприємству достатньо, то зниженняренти справді позначиться на тарифі. Насправді ж ні. «Публічний аудит» вже зазначав, що відповідно до програми співпраці з МВФ до 2017 року сума, яку повинне отримувати підприємство для покриття собівартості видобутку, операційних та інвестиційних витрат  має  бути доведена до еквівалента $ 150, тобто до 3300 грн за поточним курсом.  

 

Відповідно, зменшення ставки ренти не позначиться на закупівельній ціні, просто з неї буде стягуватися менша рента, а підприємство отримуватиме не 477 грн, як сьогодні, а, припустімо, 1000 грн.  

 

У прагненні до досягнення визначеною з міжнародними інвесторами закупівельної ціни в $150  нацрегулятор — НКРЕКП в парі з НАК «Нафтогаз України» — навесні наступного року, по завершенні опалювального сезону,затвердить постанову, якою тариф у 3600 грн за 1000 кубів буде скасовано та залишиться тариф у 7200 грн за тисячу кубів. І паралельно ще збільшиться закупівельна вартість газу видобутку «Укргазвидобування».  

 

Тому варто розуміти, що рента у випадку природного газу для потреб населення стягується саме з закупівельної ціни, яку в свою чергу встановлює НКРЕКП, і в цьому випадку немає законодавчо встановленої, пропорційної формули.

 

Є ціна (станом на сьогодні 1500 грн), і з неї стягується 70 %. Якщо ухвалить ВР України цей законопроект, з ціни в 1 500 грн стягуватиметься 29 %.

 

Проте поки не зменшить власні фінансові апетити в минулому гарантований постачальник НАК «Нафтогаз України», який у цьому випадку виступає в ролі посередника, про зміну чи зменшення тарифу мова не йтиме.

 

Тепер щодо газу, видобутого на підставі договорів про спільну діяльність. Природний газ, видобутий на підставі цих договорів, відповідно до балансу природного газу, який щороку затверджуються Урядом, не відносять до газу, який використовується для потреб населення. Це газ, який видобувають приватні інвестори, видобувні підприємства та реалізовують через власних трейдерів промисловим споживачам за ринковим тарифом.  

 

Таким чином, на що справді вплине цей закон, так це на обсяг виручки підприємств, які здійснюють видобуток на підставі договорів про спільну діяльність, очищену від податків та зборів.  

 

На що підуть ці кошти? У кращому випадку, їх основна маса буде спрямована на збільшення власного видобутку, решта — прибуток власників.  

 

Поряд з цим, і на тариф для промислових споживачів зменшення ренти не матиме впливу, оскільки його ціна визначатиметься на умовах ринку, бірж, аукціонів, продавцями на яких тепер, після набрання чинності Закону «Про ринок природного газу», будуть і міжнародні компанії.  

 

Тепер щодо цільової надбавки. На сьогодні цільова надбавка в тарифі 3600 грн за 1000 куб. м (при 200 куб. м споживання в місяць) становить 86,7 грн без ПДВ, зважаючи на те, що обсяг споживання в межах цього тарифу обмежено 200 куб. м, то цільова надбавка обходиться споживачу в 17,34 грн на загаданому вище об’ємі.  

 

Цільова надбавка для тарифу 7200 грн за 1000 куб. м становить 201,7 грн без ПДВ, або 20 коп. на кожен кубічний метр.  

 

Таким чином, анулювання цільової надбавки – це швидшезамилювання очей, аніж реальне зниження тарифу.  

 

Крім цього, запропонований до прийняття законопроект передбачає,що цю цільову набавку буде скасовано тимчасово, до 1 січня 2016 року.  Тобто,Ваш голос купують за 8,6 коп. та 20 коп. відповідно.  Українці, продавайтесь дорожче!