Для ДФС всі рівні перед законом, чи є рівніші?

Вчора 12 листопада 2015 року у будинку Уряду відбувся спільний брифінг Голови ДФС Романа Насірова та Першого заступника Голови ДФС Сергія Білана із красномовною темою «Що насправді відбувається в ІТ-галузі».

Зазначена подія незважаючи на дуже пізнє анонсування викликала значний інтерес серед ІТішного бомонду, але як не дивно, прийти та відкрити задати запитання виявилось більшості неможливо, через вибіркову акредитацію журналістів і виключну можливість прийняти учать у брифінгу саме їх, натомість юристи галузі та експертне середовище було змушене дивитись он-лайн трансляцію.

У результаті чого інтрига не відбулась, а запитання журналістів точно не могли загнати чиновників в кут. Крім того, зміст інформації та час, що було приділено заявленій темі становив не більше половини обсягу порівняно із декларуванням успіхів дотягнутись у боротьбі із контрабандою засобів гігієни на територію Лугандону, конфіскацію і утилізацію підакцизних товарів тощо.

 Судячи із заяв очільників ГФС, ІТ галузь взагалі нічим не відрізняється від інших і підходи до роботи з нею у них також не будуть особливими. Це не викликає подив, оскільки наведена ними статистика про п’ять тисяч компаній, що працюють на ринку мало про що їм могла скати. Приміром про три відсотка ВВП, які генерує ІТ аутсорсинг створюючи на всі 100%  нову додану вартість та по суті є найзеленішим і найекологічнішим видом бізнесу сьогодні, який не вимагає виснаження наших чорноземів, яке  робить наше сільське господарство. Проте чомусь, Насіров та Білан, вирішили порівняти ІТ галузь саме із сільським господарством, певно через експортоорінєнтованість та наявність валютної виручки.

Поряд із статистикою був наведений дивний рейтинговий список «найбільших» компаній ринку до яких за словами Білана податкова не приходила (див тут), але в зазначеному напрямку досить успішно попрацювали і інші силові структури, при чому, інтерес який викликали не просто лідери ІТ аутсорсингу, а міжнародна компанія, яка входить в п’ятірку найбільших (див тут).

Отже, досить логічним виглядає активність роботи HR Luxoft по рекрутингу у польські офіси компанії, а не в Українські. Печально буде, якщо слід за серверами Хветкевича до Польщі переїдуть 50 тис укр. програмістів, які «прихоплять» із собою ті самі 3% ВВП, що складають їх зарплати. І тут слід замислитись, і в перчу чергу ДФС, слід було зрозуміти, що навіть незважаючи на вже наявність безпілотних комбайнів та іншої техніки, вона в Польщу не переїде і буде далі працювати обробляючи наші чорноземи, а от програмістів за кілька років можуть цілком переманити.

Проте, на все ж галузь мала б почути основний меседж, що великих гравців податкова «не чіпає», і проблеми загрожують малим підприємствам, які працюють в тіні і не входять у список великих оприлюднений заступником ДФС Біланом, але в доповнення йому, Насіров заявив, що для них всі рівні перед законом і його дотримуватись ДФС змусить.

Можливо в таких словах є сенс, оскільки великій бізнес нинішнє керівництво ДФС платити податки змусити не може і на багато вже фактів, що набули розголосу не вжило належних заходів.

Приміром, варто згадати причину по якій «накрили» офіс Lucky Labs, де виявляється шукали збанкрутілого форекс-оператора ТОВ «Форекс Трейд», який «кинув» свої гравців. Звісно, це не означає, що найближчим часом нам варто очікувати обшуків в офісі Concorde Capital, яким нещодавно придбав «Форекс Тренд». Певно такий горішок не по зубам ДФС, оскільки Конкорд і Ко. це не беззахисний IT-проект, а інвестиційна компанія, що належить колишньому босу очількника ДФС пану Мазепі, якого безуспішно пробували журналісти пов’язати із сприянням розвитку бізнесу платіжно-касових терміналів самообслуговування  на території Лугандону, але низка статей і тематичне розслідування на ТВ закінчилось спростуванням фактів через соцмережах.

У бізнес колах самого Мазепу вважають досить успішним і харизматичним лідером, який скоріше поступиться інтересами власних клієнтів, а ніж піде на втрати власного капіталу, саме так деякі  аналітики оцінювали проблеми ліквідності, а по суті фіаско, фондів його компаній по управлінню активами підчас кризи 2008/09 років. Звісно тоді ринок впав весь, разом із капіталами інститутів спільного інвестування.

 До фактів придбання «сміттєви» цінних паперів, особливо за короткий час до банкрутства, добросовісні перевіряючі  НКЦПФР та податкової завжди приділяли достатню увагу. Оскільки, придбання цінних паперів по «розігрітій» ринковій ціні, балансовій  чи «справедливій» договірній вартості у всіх аудиторів розцінювались як форма «трансферту» капіталу на користь третіх осіб, а правоохоронними органами, як один із видів відмивання грошей із усіма кримінально-процесуальними наслідками таких дій.

Причому, розслідувати такі факти правоохоронні органи зобов’язані здійснювати в обов’язковому порядку, оскільки це не приватна справа бізнесмена. У більшості випадків керівник інвестиційної компанії оперує грошами інвесторів, які доручили йому їх в управління, а отже здійснюючи придбання цінних паперів, які по суті нічого не варті вчиняє злочин проти власності останніх з відповідним корисним мотивом.

Сьогодні керівництво НКЦПФР досить активно працює у напрямку виявлення фактів змови та маніпулювання цінами, кількість виявлених фактів зловживань у рази перевищує результати роботи за попередні роки, але зазначені дії здійснюються лише до організованого ринку цінних паперів. А отже, розслідуванням придбання «сміттєвих» паїв «Форекс Тренд» Конкордом має зайнятись сама ДФС, але зважаючи на тісні контакти та бізнес-минуле наших чиновників великі інвест компанії точно попадуть у список 100 недоторканих оголошений на брифінгу, а от дрібні компанії й далі житимуть у страху, що в будь-який момент офіс може накрити черговий рейд в пошукачів славнозвісних конвертів із позначкою «ЗП»