Не залишаємо "чайові" державі - повертаємо судовий збір

Доволі часто трапляються випадки, коли в особи, яка звернулася до суду з позовною заявою, з’являється потреба (право) на повернення сплаченого нею судового збору у повному обсязі або частково. Однак необхідно зазначити, що процедура повернення судового збору є достатньо обґрунтованою та логічною, а тому щоб уникнути помилок, які можуть зумовити втрату частини або усієї сплаченої суми, необхідно вибудувати юридично правильний алгоритм та діяти відповідно до нього. У цій статті можна ознайомитися з найпоширенішими ситуаціями та способами повного або часткового повернення судового збору позивачу.

«Автоматичне» повернення

Спершу розглянемо випадок, коли повернення судового збору не потребує особистого звернення громадян до суду, а вирішується судом самостійно. У такому випадку судовий збір повертається в повному обсязі.

Йдеться про випадок, коли особа сплатила судовий збір і подала до суду позов, у процесі розгляду якого виникли правові підстави для повернення судового збору. Такі підстави визначені у ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», якою встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі:

• - повернення заяви або скарги;
• - відмови у відкритті провадження у справі;
• - залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);
• - закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв’язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Водночас у тих випадках, коли суд з певних причин не вирішив питання про повернення судового збору, ви маєте право звернутися до суду із заявою про винесення додаткового рішення, що прямо передбачено ст. 244 ГПК, 270 ЦПК, 252 КАС України.

Повернення судового збору в такому випадку регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників», згідно з яким сплачена та повернута відповідно до ухвали суду сума судового збору повертається органами Державної казначейської служби України (далі – органи Казначейства). Згідно з п. 6 цього Порядку, у разі прийняття рішення про стягнення (повернення) коштів стягувач подає органові казначейства у встановлений спосіб такі документи:

• - заяву про виконання рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка, на який потрібно перерахувати кошти, або даних про перерахування коштів у готівковій формі через банки чи підприємства поштового зв’язку, якщо зазначений рахунок відсутній;
• - судове рішення про стягнення коштів (ухвала суду про повернення судового збору);
• - оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Помилкове/надмірне повернення

Інша ситуація, коли особа сплатила судовий збір, але позов до суду не подала, або помилково/надмірно сплатила кошти на рахунок суду. У таких випадках повернення коштів здійснюватиметься у порядку, визначеному наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 р. №787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» (далі – Порядок №787).

Відповідно до абз. 1 п. 5 розд. І Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих платежів до бюджету здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету, а у разі поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) – за ухвалою суду, яка набрала чинності. Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 р. №106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» одним з органів, що контролює справляння надходжень бюджету за кодом бюджетної класифікації 22030000 «Судовий збір та надходження від звернення застави у дохід держави», визначено суди загальної юрисдикції. Тобто обов’язок підготовки подання на повернення коштів помилково зарахованого судового збору до органів Казначейства покладається на відповідний суд.

Згідно з п. 3 розд. І Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованого судового збору здійснюється органами Казначейства з відповідних бюджетних рахунків, відкритих в органах Казначейства згідно із законодавством, шляхом оформлення розрахункових документів. Таке повернення (в національній валюті) здійснюється на рахунки одержувачів коштів (у тому числі фізичних осіб), відкриті в банках (ПриватБанк, Ощадбанк тощо), вказані у поданні або заяві платника.

Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватися шляхом повернення готівковими коштами за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім’я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Отже, для повернення помилково сплаченого судового збору платник повинен звернутися до голови суду (на рахунок якого помилково перерахований судовий збір) із заявою про отримання подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджету, форму якого затверджено Порядком №787. До заяви необхідно додати такі документи:

• - оригінал або банківська копія документа про сплату судового збору, або паперова копія електронного розрахункового документа;
• - копія паспорта та копія ідентифікаційного коду;
• - копія довіреності для представників.

Після отримання в суді подання платнику для повернення судового збору необхідно звернутися до органу Казначейства за місцем помилково зарахованого платежу з такими документами:

• - заява про повернення коштів з бюджету;
• - оригінал або копія документа на переказ, або паперова копія електронного розрахункового документа;
• - оригінал подання суду.

У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається оригінал або належним чином засвідчена копія ухвали суду. Ухвала суду подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету (у разі знаходження оригіналу документа на переказ, який підтверджує зарахування судового збору до бюджету, в матеріалах судової справи та зазначення про це в ухвалі суду).

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації:

• -причини повернення коштів з бюджету;
• -найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття  реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті);
• - місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону;
• -сума платежу, що підлягає поверненню;
• - спосіб перерахування коштів з бюджету (у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи готівкою).

Водночас необхідно зазначити, що органи Казначейства приймають подання від органів, які контролюють справляння надходжень до бюджету, у строки, визначені нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів.

У разі відсутності такого нормативно-правового акту платник подає до відповідного органу Казначейства заяву та подання, дати складання яких не перевищують 30 календарних днів (абз. 1 п. 10 розд. І Порядку №787).

Тактичне повернення

Той випадок, коли повернення судового збору напряму залежить від ваших юридичних дій, а точніше від їх правильного порядку. Мова йде про випадок, коли особа сплатила судовий збір, подала позов до суду, а судитися вже стало неактуально.

Варто зауважити, що в юридичній практиці достатньо поширені випадки, коли клієнт спочатку вимагає від юриста терміново подати позов до суду, а згодом, через втрату актуальності такого процесу (домовленість сторін), вимагає у максимально короткі строки вчинити юридичні дії, щоб судовий процес припинився і йому було повернуто всю сплачену ним суму судового збору.

У зв’язку з цим розглянемо випадки, як потрібно діяти у разі повернення судового збору з позовними вимогами майнового характеру, а також з вимогами, які мають немайновий характер.

Майнові вимоги

Ця ситуація виникає, коли суд вже відкрив провадження у справі, була призначена дата судового засідання, але потреба у судовому розгляді та винесенні рішення зникла. Звичайно, ми можемо подати до суду заяву про залишення позову без розгляду, що дає правові підстави для повторного звернення з тим самим предметом позову та з тих самих підстав, але у такому випадку повернення судового збору годі й чекати.

Якщо частина суми боргу була сплачена відповідачем лише після того, як був поданий позов, ми можемо зменшити розмір вимог до розміру наявної суми заборгованості та повернути судовий збір. Проте заборгованість перед позивачем ще й досі існує.

Звісно, одним з найкращих варіантів для позивача могло б бути укладення з боржником мирової угоди та, як наслідок, закриття провадження у справі й повернення судового збору. Однак відповідач не має бажання вчиняти жодних юридичних дій, пов’язаних з розглядом цієї справи. Тобто перед нами стоїть завдання без будь-якої участі відповідача до прийняття судом рішення у справі повернути клієнту максимальний розмір сплаченого ним судового збору.

Аналізуючи ч. 1 ст. 7 Закону «Про судовий збір», ми можемо побачити, що найбільш сприятливим у цьому випадку способом повернення судового збору буде зменшення розміру позовних вимог.

Передусім, для реалізації поставленої мети – повернути судовий збір та уникнути винесення судом рішення, слід узгодити з клієнтом ситуацію щодо зменшення розміру позовних вимог до такої суми, за якої сплачувався б мінімальний розмір збору, а потім відмовитися від позову.

Алгоритм наших дій (визначений ст. 46 ГПК, 49 ЦПК, 47 КАС України):

• - подаємо клопотання про зменшення позовних вимог;
• - у зв’язку зі зменшенням розміру вимог подаємо заяву про повернення судового збору;
• - подаємо заяву про відмову від позову.

Отже, щоб повернути збір за позивними вимогами майнового характеру, необхідно спочатку зменшувати розмір позовних вимог, подавати заяву про повернення судового збору, а потім відмовлятися від вже зменшених позовних вимог.

При цьому, якщо вищенаведений порядок було здійснено до початку розгляду судом справи по суті, відповідно до ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», підлягає поверненню позивачу з державного бюджету у розмірі 50% судового збору, враховуючи зменшення розміру позовних вимог та закриття провадження у справі.

Немайнові вимоги

У цьому випадку ми не матимемо можливості щодо зменшення суми позовних вимог, а отже, діяти можемо лише у спосіб, передбачений ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», що також кореспондується ст. 142 КАСУ, 130 ГПК, 142 ЦПК, якими передбачено повернення лише 50% судового збору, сплаченого під час подання позову, у таких випадках:

• - укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції;
• - відмова позивача від позову до початку розгляду справи по суті;
• - визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.

Відповідне правило (щодо судового збору, сплаченого під час подання апеляційної чи касаційної скарги) діє у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку.