блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
02.01.2018 12:48

ІТ-галузь в Україні: path dependence

Олексій Щербатенко Партнер із розвитку бізнесу корпорації IT-Enterprise

Навіть у такої “молодої” галузі як ІТ в Україні є своя історія - знати і розуміти її треба для того, аби прогнозувати куди рухається ринок.

Навіть у такої “молодої” галузі як ІТ в Україні є своя історія - знати і розуміти її треба для того, аби прогнозувати куди рухається ринок. Path dependence - залежність від колії - поняття що показує, яким чином попередньо пройдений шлях впливає на технології та економіку сьогодення. Розбираємося звідки ми прийшли і куди йти далі.

“Червоний прогрес”

Розвиток українських ІТ-технологій бере свій початок у радянські часи. На теренах УРСР проводяться успішні дослідження фізичних властивостей напівпровідників (транзисторів). Незалежно від вчених з США в 1950-х роках Євгеній Лашкарьов описує транзисторний ефект і можливі сегменти його застосування (в першу чергу – мікроелектроніка) - на базі цих досліджень виникає Інститут напівпровідників НАН УРСР (наразі – імені Є. Лашкарьова).
Згодом у Феофанії (історична місцевість Києва) нашими вченими під керівництвом академіка Сергія Лебєдева було створено першу на теренах Східної Європи електронну обчислювальну машину (ЕОМ).
Ця машина стала родоначальницею багатьох наступних поколінь ЕОМ різноцільового призначення: від ЕОМ «Діана 1» та «Діана 2» (В. Бурцев), що застосовувались у військовій справі - до ЕОМ «Дніпро» (В. Глушков), яка призначалася для управління виробничими процесами. Зрозуміло, що унікальна в своєму роді ЕОМ була прекрасною можливістю для керівництва СРСР показати свої переваги в технологічних перегонах із США.



Від військового замовлення до вільного ринку

Після проголошення української незалежності змінилося все, в тому числі й ринок, який раптово виявився вільним не тільки для внутрішньої конкуренції: на нього масово хлинули імпортні товари - від шоколадних батончиків до автомобілів. Інформаційні технології, зроблені по зразку радянських НДІ, почали швидко відмирати через брак держфінансування, невміння конкурувати, відсутність необхідного попиту.

В той же час починається ера сучасних ІТ-підприємств в Україні - студенти та колишні співробітники тих самих дослідних центрів об’єднуються в невеликі компанії та продовжують роботу в галузі, наслідуючи кращі розробки розвинених країн. В цей період почали своє існування лідери сучасного ринку - Terrasoft, SoftServe і в тому числі компанія, яку започаткував мій батько та його колеги - Науково-виробниче підприємство “Інформаційні технології”, відоме сьогодні як ІТ-Enterprise.

Проте, в той період розвиток сучасних технологій гальмувався соціально-економічною ситуацією в країні. В умовах паралізованого державного апарату виникає прошарок “малинових піджаків” - пострадянських “мафіозі”. Ці кримінальні угрупування швидко захопили контроль над всім прибутковим бізнесом в країні, що призвело до знищення чисельних клієнтів ІТ-підприємств та поставило їх самих під загрозу “наїздів”.

За словами засновників нашої компанії, часто тодішнім ІТ-фірмам просто щастило - “малинові піджаки” ще не розуміли цінності їх роботи, та невеликі колективи з 7-10 осіб, які не дуже хизувалися новими комп’ютерами в тісних кабінетах, залишалися просто не поміченими.

В той же період купівельна спроможність людей залишається вкрай низькою - більшість населення ледве знаходить гроші на продукти першої необхідності, а про купівлю надзвичайно рідкісних і дорогих комп’ютерів не може йти навіть мови.



Пошук місця на ринку

В новому тисячолітті соціально-економічна ситуація в країні покращується. В ці часи технологічний прогрес приходить в оселі більшості українців - все більше людей отримують навички роботи з комп’ютерами та починають використовувати інформаційні технології в роботі та побуті.

Українські айтішники не витримують конкуренції з іноземними постачальниками “заліза” та програмного забезпечення, проте доволі вдало знаходять свої ніші в іншому:

- незважаючи на технічні та концептуальні переваги західного “софту”, його висока ціна та своєрідність українського ринку змушують вітчизняні підприємства шукати інших розробників необхідних їм сервісів - так розвиваються перші творці українських CRM та ERP-систем, аналітичних програм, тощо;

- навчаючись програмуванню та сучасним трендам в ІТ-сфері, українські спеціалісти хоч і не здатні були створити конкурентний на глобальному ринку продукт, втім швидко досягли необхідного рівня компетенції аби брати участь у його створенні в якості висококваліфікованих спеціалістів. Вже в наступні кілька років отриманий досвід став незамінним - досить швидко в Україні відкрилися офіси провідних ІТ-компаній, що займались не тільки продажем, а й розробкою нових продуктів.

Стартапи та фрілансери

Перехід у 2010-ті позначився на ІТ-галузі всього світу. Титани бізнесу, на кшталт Microsoft, Google та Apple, перетворилися на корпорації настільки могутні, що стали власноруч створювати тенденції розвитку галузі та нав’язувати користувачам потребу в своїх продуктах. Ці корпорації сьогодні мають тисячі та десятки тисяч працівників по всьому світу, їх офіси стали кращою версією того, чим були науково-дослідницькі інститути в СРСР, а їх капіталізація порівняна з річним ВВП більшості країн світу.

Разом з тим, доступність технологій та все більша кількість людей, чиє життя пов’язане із ІТ, призводить до утворення невеликих компаній, які концентрують свої зусилля на розробці лише одного інноваційного продукту. Нерідко успіх такого продукту призводить до стрімкого перетворення компанії, що вчора сиділа у кав’ярні, на багатоміл’ярдного титана - цей шлях пройшли  Instagram, Skype, Facebook та безліч інших.

Український ІТ-ринок теж сприйняв ці тренди: все більше амбітних девелоперів бажають працювати на себе, а отже - придумують ідеї, збирають друзів і починають свій шлях до вершини, якою нерідко стає ринок Європи або США. Так розвивалися тепер вже всесвітньо відомі бренди PetCube, Ecoisme та Grammarly, і важко уявити, скільки невеликих компаній із власними амбітними ідеями бажають перевершити їх успіх.

Ті ж, хто не бажає створювати власний продукт і найматись на класичну офісну роботу, переходять на аутсорсингову модель, шукаючи одного стабільного замовника з-за кордону або ж перебиваючись поодинокими замовленнями від знайомих чи на ресурсах на кшталт freelance.com.




 Перспективи розвитку

Для розвитку ІТ-галузі країні не треба мати особливі географічні умови, природні ресурси чи торгівельні зв’язки. Все, що наша країна має для конкурентного розвитку ІТ - це людський капітал, що на залишках радянської застарілої освітньої системи здобуває політехнічну освіту. Ця освіта далека від ідеалу: хоча з одного боку вона може дати уявлення про розвиток інноваційних технологій та сформувати певний тип мислення, але її не може порівнювати з тим, що вивчають студенти МІТ чи Каліфорнійського технічного університету.

Оптимістичний сценарій розвитку української ІТ-галузі - це, насамперед, реформа освіти та науки, створення центрів підготовки компетентних кадрів не на зразок радянського НДІ, а за стандартами сучасного західного університету.

Наступний крок - державне заохочення малого підприємництва, мікро-кредити під створення ІТ-продуктів, захист права власності, спрощене оподаткування та скасування регуляторних обмежень. На щастя, податкові умови щодо ІТ в Україні наразі досить сприятливі, але необхідний їх захист і на майбутні роки.

Сьогодні в структурі національної економіки домінує сировинна галузь, а компанії що створюють готовий продукт, можна порахувати на пальцях. Їх кількість може збільшитися в рази, якщо в нашій держав стартапи будуть отримувати гарантії інтелектуальної власності, умови та поштовх для розвитку та інші преференції.

Песимістичний сценарій означатиме масовий відтік мізків й ІТ-проектів з України в інші країн. На жаль, існує чимала кількість факторів, що наразі змушують талановитих і працездатних людей залишати країну. Відсутність необхідного людського капіталу призведе до занепаду вітчизняних ІТ-компаній, а це, в свою чергу, зробить з нас вічного споживача сучасних технологій.


Економіка майбутнього - це економіка знань, і якщо ніхто не створюватиме інтелектуальний продукт всередині держави, перехід України з 3-го світу в 1-й буде відкладено в далеку шухляду.
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.