Автор
Юрист з юридичного супроводу діяльності фракції «Об’єднання «Самопоміч» у Київській міській раді
Архив автора
Кнопки

Судова реформа: затримки, суперечки і шалений спротив

 
18.05.2017 16:44

У Висновку Консультативної ради європейських суддів «Судова влада та її відносини з іншими гілками державної влади в умовах сучасної демократії» наголошується: «Судова влада як одна з гілок влади держави несе відповідальність перед народом, якому вона служить. Відповідно, для судової, як і для інших видів влади держави, пріоритетним завжди має бути інтерес суспільства, оскільки це основна цінність».

Чи відповідає цій меті, що ставиться за найвищий пріоритет функціонування інституції, вітчизняна судова система? За даними численних опитувань, проведених авторитетними соціологічними службами, рівень довіри до українських судів не перевищує 11%, а рівень недовіри – 79-81% демонструє один з найнижчих показників в світі. Все майже за Квінтіліаном: «Судять люди неосвічені, і часто їх потрібно обманювати, щоб вони не помилялися».

Отже, якщо Україна дійсно прагне до демократичних стандартів, а саме в цьому нас переконують найвищі посадовці, не викликає жодного сумніву нагальна необхідність докорінного реформування цієї гілки влади, більш того, судова реформа є однією з найважливіших. Від належної роботи судів залежить і приплив інвестицій, і розвиток бізнесу, і створення нових робочих місць, і довіра суспільства до держави.

Жоден інвестор, жоден бізнесмен не буде працювати в країні, де суди корумповані, перебувають під впливом домінуючих політичних сил, не захищають право власності і є співучасниками злочинних схем по її відчуженню. Не працюватиме, тому що саме право власності є політичним та економічним базисом держави та джерелом демократії. Жоден громадянин не буде довіряти владі, якщо він позбавлений права захисту своїх прав та свобод. Справедливий суд – основа успіху реформ і демократизації суспільства.

На пріоритетності проведення судової реформи та її впливі на інвестиційний клімат нещодавно наголосила й посол США в Україні пані Йованович, зазначивши, що реформи у сфері правосуддя критично важливі як для українців, що бажають справедливого ставлення з боку суддів, так і для іноземних інвесторів.

2 червня 2016 року Верховна Рада Україна прийняла два визначальні для України Закони – Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» та нову редакцію Закону «Про судоустрій і статус суддів», а з 30 вересня 2016 року судова реформа, на яку так чекає суспільство і на необхідності якої наголошували після перемоги Майдану, нарешті, офіційно стартувала.

Одна з найважливіших новел судової реформи - впровадження в Україні Вищого суду з питань інтелектуальної власності та Вищого антикорупційного суду, що діятимуть як суди першої інстанції з розгляду окремих категорій справ, віднесених до їхньої юрисдикції.

Вищий суд з питань інтелектуальної власності має бути створений та проведення конкурсу на посади суддів у цьому суді має бути оголошено протягом 12 місяців з дня набрання чинності Законом «Про судоустрій і статус суддів» (тобто до 30.09.2017). У той же час, Вищий антикорупційний суд має бути утворений та проведення конкурсу на посади суддів у цьому суді має бути оголошено протягом дванадцяти місяців з дня набрання чинності законом, який визначатиме спеціальні вимоги до суддів цього суду.

Тобто, по факту, на утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності та укомплектування його штату залишилось менш ніж півроку, і все більш гострими виглядають досі невирішені на законодавчому рівні питання майбутньої діяльності вищих спеціалізованих судів.

Так, на жаль, законодавством України досі не визначено юрисдикцію спорів, що розглядатимуться Вищим судом з питань інтелектуальної власності; яким саме процесуальним кодексом має керуватись відповідний вищий спеціалізований суд і чи взагалі має керуватись будь-яким процесуальним кодексом; чітко не визначено, який саме суд має переглядати рішення вищого спеціалізованого суду як суд апеляційної інстанції, або суд касаційної інстанції. Не врегульовано на законодавчому рівні і питання наповнення штату працівників такого суду, строки та порядок передачі йому приміщень, порядок передачі справ, які вже перебувають на розгляді тощо.

Усі перелічені питання актуальні і для Вищого антикорупційного суду, проте з ним ситуація взагалі склалась парадоксальна: незважаючи на численні заклики влади про нагальну необхідність боротьби з корупцією в Україні та неможливість повноцінної роботи антикорупційних органів без існування антикорупційного суду закон, яким би визначались спеціальні вимоги до суддів Вищого антикорупційного суду досі не прийнято. Отже, не може розпочатись і відлік тих дванадцяти місяців з дня набрання чинності відповідним законом, протягом яких має бути утворений Вищий антикорупційний суд та проведено конкурс на посаду суддів у ньому.

Законопроект «Про антикорупційні суди» (за № 6011), внесений Соболєвим Є.В., Сироїд О.І., Крульком І.І., М.-М. Найємом, Лещенком С.А. та Заліщук С.П, було зареєстровано у Верховній Раді України 1 лютого 2017 року. Проте парламентарі досі не розглянули законопроект. За три місяці, що пройшли з моменту його реєстрації, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України не здійснило наукової експертизи законопроекту, а Комітет з питань правової політики та правосуддя, який визначено головним з підготовки і попереднього розгляду відповідного законопроекту, не ухвалив висновку щодо доцільності його включення до порядку денного сесії Верховної Ради. Тільки Комітет з питань запобігання і протидії корупції надав висновок про відповідність законопроекту «Про антикорупційні суди» вимогам антикорупційного законодавства та рекомендував Верховній Раді України прийняти проект закону за основу.

Проте ключову роль в судовій реформі в Україні займає процес скасування системи вищих спеціалізованих судів – Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України та Вищого адміністративного суду України і їх заміна новим Верховним судом – найвищою інстанцією у системі судоустрою України, що має забезпечувати сталість та єдність судової практики. Це надзвичайно важливо. Верховний суд не тільки відправлятиме правосуддя як суд касаційної інстанції, а у випадках, визначених процесуальним законом, - як суд першої або апеляційної інстанції, але й здійснюватиме аналіз судової статистики, узагальнення судової практики та забезпечуватиме однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій. Відтак, Верховний Суд створюватиме єдину судову практику, яка буде обов’язковою для всіх судів, що знищить підґрунтя для можливості прийняття корупційних рішень місцевими та апеляційними судами. Саме у складі нового Верховного Суду діятимуть Велика Палата Верховного Суду; Касаційний адміністративний суд; Касаційний господарський суд; Касаційний кримінальний суд та Касаційний цивільний суд. У кожному касаційному суді будуть утворені судові палати з розгляду окремих категорій справ.

Також принциповим для реформування судової системи України є той факт, що судді Верховного Суду - у кількості не більше двохсот, мають проходити конкурсний відбір. Кваліфікаційне оцінювання суддів проводиться з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), яка безпосередньо розробляє та встановлює порядок і методологію такого оцінювання.

Зазначеним Законом «Про судоустрій і статус суддів» також передбачено створення Громадської ради доброчесності, завданням якої є збалансувати політичний вплив та протекціонізм при проведенні відбору шляхом посилення контролю громадськості над суддями та кандидатами на посади суддів. На функціонуванні громадської ради наполягали неурядові організації та представники експертного середовища, зацікавлені в проведенні дійсно демократичної реформи системи. Однак, у підсумку закон відводить висновкам членів Ради рекомендаційний характер. Так, якщо Громадська рада доброчесності у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами (абз. 2 ч. 1 ст. 88 Закону «Про судоустрій і статус суддів»).

Окремо слід розглянути роботу Громадської ради доброчесності. Це унікальний для європейської судової практики, а, можливо, і для всього світу орган, який покликаний забезпечити громадський контроль у процесі добору суддів. До завдань Ради входять збір, перевірка й аналіз інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), підготовка та подання відповідної інформації ВККСУ, та надання, за наявності відповідних підстав, висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності. Процесу формування Ради передував Меморандум про необхідність повного оновлення суддівського корпусу, який підписали ряд громадських організацій, адвокатів, народних депутатів та суддів.

«Ми, громадяни України – представники громадських організацій, підприємці, народні депутати, члени Конституційної комісії, представники органів влади та місцевих громад, судді, працівники судів, адвокати, правозахисники, науковці і викладачі в сфері права, незалежні експерти, представники міжнародних організацій, ветерани АТО, волонтери, журналісти, а також усі інші, кому небайдужа доля України, у зв’язку з напрацюванням змін до Конституції та з метою проведення повноцінної судової реформи заявляємо про необхідність перезаснування судової системи та повного оновлення суддівського корпусу», - зазначається в документі.

Незважаючи на те, що, як вже було зазначено, рішення Ради носять суто рекомендаційний характер, про неабиякий потенційний вплив цього органу на процес отримання важелів управління судами свідчить той факт, що навколо процесу формування Громадської ради доброчесності виникла справжня битва. У низці ЗМІ з’явилось безліч інформації щодо нібито штучного обмеження кола громадських організацій, які допущені до формування Ради, через вимоги, прописані в законі. Зокрема, до участі у зборах представників громадських об’єднань, що й призначають членів Громадської ради доброчесності, допускались лише організації, здатні надати копії звітів за результатами виконання проектів із залученням міжнародної технічної допомоги, рекомендаційний лист від міжнародної організації з бездоганною репутацією про успішний досвід співпраці або від виконавця проекту міжнародної технічної допомоги та копії звітів за результатами фінансового аудиту не менше двох реалізованих проектів із залученням міжнародної технічної допомоги або копію звіту за результатами аудиту діяльності громадського об’єднання (частина 13 ст. 87 Закону «Про судоустрій і статус суддів»).

Також мали місце нарікання з боку правозахисних організацій та окремих правозахисників, які внаслідок прописаних в законі вимог були позбавлені можливості бути присутніми в Раді.

Врешті-решт, на зборах 11 листопада 2016 року до Громадської ради доброчесності були обрані 20 представників від 9 громадських об’єднань,які пройшли попередній відбір у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України: Центру демократії та верховенства права, Центру політико-правових реформ, Всеукраїнської громадянської платформи «Нова країна», Трансперенсі Інтернешнл Україна, Громадського люстраційного комітету, Асоціації правників України, Європейського виміру, Центру UA, Всеукраїнського об’єднання «Автомайдан».

Після перших офіційних зборів, які відбулись 23 листопада 2016 року і на яких було ухвалено Регламент і були обрані два координатори, які виконуватимуть комунікаційні функції, згідно інформації, розміщеній на офіційному сайті Громадської ради доброчесності, Рада не збиралась. Засідання поновились з 14 квітня 2017 року і з того часу відбуваються досить інтенсивно. Так, на відкритому засіданні 14.04.2017 Громадська рада доброчесності розглянула справи 25 кандидатів, щодо з 14 них ухвалені висновки про невідповідність; 18.04.2017 Рада розглянула справи 32 кандидатів та затвердила 13 висновків про невідповідність;20.04.2017 Громадська рада доброчесності розглянула справи 37 кандидатів, висновки про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики ухвалено щодо 11 кандидатів; 27.04.2017 - справи 37 кандидатів, 11 висновків про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики; 01.05.2017 16 справ, 8 висновків про невідповідність;03.05.2017 Громадська рада доброчесності розглянула справи 19 кандидатів, щодо 10 з них ухвалені висновки про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики; 05.05.2017 - 25 кандидатів, 13 висновків про невідповідність критеріям доброчесності та професійної етики.

Після оприлюднення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України28 березня 2017 року персоніфікованих результатів виконання практичного завдання кандидатами на посади суддів Верховного Суду Реанімаційний пакет реформ, представники якого складають більшість членів Громадської ради доброчесності, виступили з заявою, в якій йшлось про те, що «результати дають підстави для сумнівів у чесності конкурсу та підривають довіру до об’єктивності добору суддів суду найвищої інстанції». Громадська Рада доброчесності також висловила стурбованість відсутністю позитивного вирішення питання з відкритістю конкурсу до нового Верховного Суду та зазначила, що попри те, що Рада доброчесності і громадські організації неодноразово закликали Вищу кваліфікаційну комісію суддів оприлюднити не лише виставлені бали, а й зміст письмових завдань, письмові роботи кожного кандидата та виставлені бали кожним з членів Комісії, які проводили перевірку, ця інформація залишається таємною.

Після публічного конфлікту, на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів Українибули оприлюднені досьє кандидатів на посади суддів Верховного суду, проте, за словами громадських активістів, далеко не в тому обсязі, як те передбачав закон.

Отже, на виконання вимог закону, 7 листопада 2016 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів Українибуло оголошено конкурс на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду: у Касаційному адміністративному суді –30 одиниць; у Касаційному господарському суді – 30 одиниць; у Касаційному кримінальному суді – 30 одиниць; у Касаційному цивільному суді – 30 одиниць.

Усього до співбесід, які триватимуть до кінця травня, Вищою кваліфікаційною комісією суддів допущено 382 кандидати, що набрали загальний мінімально допустимий бал під час першого етапу кваліфікаційного оцінювання. Серед кандидатів 73 % – діючі судді різних рівнів, по 10 % – адвокати та науковці, які вперше в історії України мають змогу претендувати на посаду судді, а також 7 % – кандидати із сукупним стажем професійної діяльності у сфері права. Як зазначив Голова Комісії, кількість так званих «кандидатів з-поза системи» наразі значно перевищує кількість адвокатів та науковців у вищих судових інстанціях багатьох європейських країн.

Отже, 21 квітня 2017 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України розпочала завершальний етап конкурсу на посади суддів касаційних судів у складі Верховного Суду – проведення співбесід з кандидатами. Засідання транслювалось на офіційному Youtube каналі, на ньому були присутні журналісти, представники дипломатичних місій Японії та Німеччини і Координатор проектів ОБСЄ в Україні «Гарантування дотримання прав людини при здійсненні правосуддя».

Постійний заступник Посла Посольства Німеччини в Україні Вольфґанґ Біндзайль наголосив на важливості збереження демократичних процедур під час проведення конкурсу: «Цей конкурс є фундаментальною подією, що надзвичайно важлива для всього українського суспільства. Я вважаю, що у таких процедурах важливо забезпечити максимальний рівень прозорості. Хочу відзначити, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України зробила дійсно великий крок у цьому напрямі. Я переконаний у користі залучення до цього процесу експертів та громадськості, які мають можливість слідкувати за співбесідами через мережу Інтернет», – зауважив дипломат.

Питання Комісії до кандидатів базуються на результатах спеціальної перевірки, аналізування досьє, матеріалів, наданих НАБУ, а також з урахуванням результатів проходження кандидатом тестування морально-психологічних якостей та загальних здібностей.

Бали за проходження співбесіди будуть виставлені членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів після завершення всіх співбесід. Їх встановлюватиме кожен член за показниками «компетентність», «професійна етика» і «доброчесність». Частину балів за цими показниками кандидати вже набрали під час іспиту і тестування морально-психологічних якостей. За словами представників ВККСУ, кандидати проходили класичні для західного світу тести, зокрема тест на загальні здібності (General Skills Test) та психологічний тест MMPI-2, що дають можливість з високою точністю визначити компетентнісні, морально-психологічні та етичні характеристики учасника змагань. Також тести розроблено таким чином, щоб унеможливити фальсифікацію результатів.

Одразу після повідомлення балів за співбесіди буде сформовано рейтинг учасників за результатами кваліфікаційного оцінювання.

Під час співбесіди з кандидатом присутній на засіданні представник Громадської ради доброчесності озвучує інформацію або негативний висновок стосовно нього, якщо вони є. Кандидат має право надати роз’яснення.

Якщо кандидат отримав «негативний» висновок від Громадської ради доброчесності, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів можуть з ним погодитись, і тоді кандидат отримує нуль балів за доброчесність. У разі необхідності отримати додаткову інформацію з метою формування достатньої аргументації та запобігання подальших можливих судових оскаржень стосовно такого кандидата оголошується перерва. Після отримання необхідної інформації під час пленарного засідання у повному складі Комісія може ухвалити рішення про відхилення негативного висновку ГРД, за умови голосування за це не менш ніж 11 членів Комісії. У цьому випадку кандидату не нараховується нуль балів за доброчесність. У разі ж нарахування за доброчесність нуля балів, такий результат фактично означає, що кандидат опиняється в кінці рейтингу

Проведено співбесіди з 98 кандидатами до Верховного Суду (26% від загальної кількості) та стосовно 12 із них (12%) ухвалено рішення про те, що вони не підтвердили здатності здійснювати правосуддя. Серед них 9 – суддів, 2 – адвокати, 1 – науковець. Рішення стосовно 30 кандидатів (31%) Комісія ухвалюватиме у повному складі, на таке рішення очікують 26 судді, 2 науковці, адвокат.

Стосовно 56 кандидатів (57%) оголошено перерву ? у Комісії та Громадської ради доброчесності більше немає запитань, вони дізнаються результати по завершенню всіх співбесід. Серед них: судді – 31, науковці – 10, адвокати — 11.

Як бачимо, процес потроху – з затримками, суперечками, з шаленим спротивом корупційної суддівської системи з одного боку і невпинним тиском громадянського суспільства з іншого, рухається і невдовзі наблизиться до фіналу.

Незважаючи на всі перепони, в Україні поступово розпочинається новий етап функціонування судової системи. Як сказав Сенека, правосуддя є підставою всіх суспільних чеснот і залишається сподіватись, що судова реформа забезпечить поширення компетентності, етичності та доброчесності суддів на весь державний апарат України.    

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Точка зрения редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ" может не совпадать с точкой зрения авторов блогов и комментариев к ним. Редакция портала не отвечает за достоверность таких материалов, а портал выполняет исключительно роль носителя
Популярные теги
Iryna Berezhna PR Адвокат Адвокат Морозов азаров Александр Прогнимак АТО банк банки банкротство бизнес бізнес будущее украины бюджет БЮТ валюта Васильев ВВП Верховна Рада Верховная Рада вибори війна влада власть война выборы газ Геннадий Балашов Гонтарева государство гривна гройсман ГФС демократия деньги депозит депозиты децентралізація ДНР доллар Донбас Донбасс доходы Евроинтеграция евромайдан Европа економіка ЕС євромайдан ЄС жизнь жкх закон законодательство законопроект зарплата Земля инвестиции инвестиции в экономику интернет Ирина Бережная Ігор Ткачук Ірина Бережна кабмин кадры карьера Киев київ Китай Кличко Кодекс законів про працю України конституция конституція Конституція України коррупция корупція кредит кредиты кризис Крим Крым культура курс луценко люстрация люстрація майдан маркетинг маркетинг юридических услуг МВФ менеджмент налоги налоги украина Налоговый кодекс народ наука Нафтогаз НБУ НДС недвижимость Николай Гольбин образование Общество Олександр Горобець оппозиция отмена налогов охрименко Павло Петренко парламент партия регионов Персонал податки политика политтехнологии політика порошенко правительство право право на працю працедавець працівник президент Прогнимак прогноз Программа социально-экономического развития Украины психология денег психология успеха публічний аудит Путин Путін работа революция режим Януковича рейдерство реклама рекрутинг Реформа реформи реформы Росія россия Руслан Сольвар рынки свобода СМИ соціально-економічні права Строительство студент суд судебная практика судова практика судовий захист США таможня тарифи тарифы Тигипко Тимошенко Ткачук трудовий договір. трудові відносини УКБС Украина україна Укрпочта Укрпошта управление уровень жизни людей Уряд финансы экология экономика Экономика Украины эксперт по миграции экспорт энергетика юрист ющенко янукович Яценюк