Автор
Журналист, политический обозреватель
Кнопки

Право на опозицію: чому партії не підуть на політичні канікули?

 
07.07.2016 21:05

Восени українців очікує активізація партійного життя та ймовірність проведення дострокових парламентських виборів. Основна причина для подібних тверджень – наближення опалювального сезону та низка невирішених проблем як в суспільно-економічному житті, так і в політичному, що призведе до чергової напруженої ситуації у суспільстві та стане поштовхом до урядової та парламентської криз. До того ж, продовжиться невизначеність із подіями на Донбасі, де триває АТО. На ситуацію тиснутимуть і зовнішньополітичні фактори: непростий процес перемовин між Україною та Росією у рамках Нормандського формату, можливий перегляд та скасування ЄС санкцій стосовно Росії та її чиновників, вибори президента США.

Плідно попрацювати над нарощуванням своїх рейтингів доведеться усім політичним гравцям. За останніми даними травневих соціологічних опитувань, рівень підтримки парламентських партій впав до історичного мінімуму. Натомість в суспільстві переважають настрої розчарування, що підживлює охочих до розбудови нових партійних проектів. Так, за даними травневих соціологічних досліджень Центру Разумкова, більше 33% респондентам взагалі важко визначитися зі своїми вподобаннями, з них близько 5% проголосували б проти усіх політичних сил, а 16,5% - мають альтернативну думку із приводу запропонованого списку партій в опитувальнику. За оцінками соціологічної компанії «GFK Україна», відсоток невизначеності серед українців значно вищий і вже в травні цього року склав 42% опитаних. Отже, маємо масштабне електоральне поле для роботи, яке налічує близько 6-8 мільйонів потенційних виборців.

Втім, українці в своїх вподобаннях стали значно досвідченішими: тих громадян, які активно долучаються до політичного життя, вже не зацікавити лише привабливими гаслами та «новими обличчями; натомість можливостей для купівлі голосів стає дедалі менше. Політична реклама та технології «гречки» є досить витратними, а враховуючи зміни до законодавства в частині звітування за партійні фінанси, використовування таких методів «залучення» голосів виборців стало значно дорожчим. Тож процес взаємодії із громадянами із пошуку нових комунікаційних зв’язків між партійними структурами та потенційними виборцями не омине жодну політичну силу.

Найбільш цікавим буде спостерігати за парламентськими і непарламентськими партіями, які критикуватимуть владу та змагатимуться за голоси виборців. Умовно, серед парламентських політичних сил за «опозиційну» нішу змагатимуться «Батьківщина», «Самопоміч» та «Опозиційний блок». Традиційно на популістських гаслах спекулюватиме і РПЛ.

Спостерігаємо зміну вектору і в поведінці мера Києва Віталія Кличка та бажання на зближення із політичною партією «Самопоміч». Після ситуації із «сміттєвою катастрофою» у передмісті Львова, експерти заговорили про значний удар по рейтингах мера Андрія Садового, що, звичайно, суттєво позначиться і на рівні підтримки партії «Самопоміч». Взагалі вже більше півроку партія хоч і демонструє певну принципову позицію у Верховні Раді, якоюсь іншою суттєвою діяльністю громадянам не запам’яталась. Саме тому рейтинги політсили вже тривалий час знаходяться на рівні 8-10% і значного потенціалу для зростання не мають. Для цього партії та її лідеру потрібно вийти із стану комфорту та наважитися на рішучі кроки.

Неоднозначною є ситуація і в таборі «Опозиційного блоку». Схоже, партія опинилася на межі розколу: нещодавно двоє її функціонерів – нардепи Вадим Рабінович та Євген Мураєв вирішила вийти з її лав та сформувати власний опозиційний політичний проект. Поки що «Опозиційний блок» демонструє повільне, але впевнене зростання рейтингів: за даними кількох опитувань, партія має підтримку серед 8,5-10% респондентів. Тож поки що «ОБ» є серйозним супротивником політичним важковаговикам саме в тих регіонах, де традиційно позиції колишніх «регіоналів» були впливовими – в південно-східних областях України.

Ще низка політичних проектів активно шукають свою опозиційну «нішу» та потенціал до зростання рейтингів до умовного 5% прохідного бар’єру. Це партії «Наш край», «Відродження», «Аграрна партія» та «Укроп». Перші три можуть стати потенційними союзниками «БПП» та Петра Порошенка у новому парламенті. В свою чергу, відсутність агресивної політичної активності, притаманної партії «Укроп», свідчить і про певні домовленості між Президентом та її основним балансоутримувачем – бізнесменом Ігорем Коломойським. Наразі рейтинги кожної з цих партії, за даними соцопитувань, мають підтримку серед населення в межах від 1,2 до 3%.

Поступово нарощують підтримку на опозиційній риториці партії «Батьківщина» та ВО «Свобода». Щоправда, завдяки більшій присутності в медіа та кращому позиціонуванні самої голови партії – Юлії Тимошенко – «Батьківщині» останнім часом вдалося потрапити в топ-5 основних лідерів електоральної підтримки серед громадян: партія, за даними опитувань, вже кілька місяців поспіль покращує свої рейтинги і наразі закріпила ці показники на рівні 8,5-10%. Рейтинг самої Юлії Тимошенко «дихає у спину» нинішньому Президенту Петру Порошенку. Серйозної шкоди переможній ході «леді Ю» може завдати хаотична енергія нещодавно вивільненої з російського полону української льотчиці Надії Савченко.

В свою чергу партія «Свобода» веде системну роботу в своєму традиційному західному регіоні, де має неабияку підтримку серед молоді, громадських активістів, волонтерів, воїнів АТО. Наразі рейтинг самої партії, за різними опитуваннями, перебуває у рамках 3-3,8%.

Найголовнішою інтригою літа стали заяви про ймовірність появи одразу двох партій, які раніше об’єднувалися на єдиній антикорупційній платформі, лідером якої очікували побачити нинішнього голови Одеської ОДА Міхеїла Саакашвілі. Обидві політичні сили мають спільне бачення економічних перетворень в державі, які ґрунтуються на ліберальних цінностях, крім того – вважають, що їх найголовнішим завданням є боротьба із корупцією та створення нової політичної еліти. Обидві партії розвиватимуться «з нуля», щоправда, група «Єврооптимістів» вже визначилася із юридичним «донором»: ним найімовірніше стане партія «ДемАльянс».

Після заборони КПУ, бажання скористатися потенціалом «лівої» електоральної ніші виявили одразу кілька політичних проектів. Найгучніше про себе встиг заявити «Союз лівих сил», які апелюють до «лівацьких» гасел. Потужне бажання втілити в українських реаліях соціал-демократичну ідеологію не приховують і в «Партії простих людей» на чолі із нардепом Сергієм Капліним. Відновити втрачені позиції можуть спробувати і «ветерани» лівої ідеї з СПУ.

Джерела повідомляють, що в дострокових виборах до Верховної Ради може взяти участь ще один гравець. Мова про Віктора Медведчука і його громадський рух «Український вибір», який прямо зараз проводить ребрендінг під новою назвою «Український вибір – Право народу». Для поширення своїй ідей вони використають найважливішу нині для українців тему - примирення та пошуку альтернативних шляхів закінчення війни на Донбасі. Головна мета – відновити імідж та повернутися до Верховної Ради в ролі потужного гравця. Так, вже влітку «Український вибір» може трансформуватися у нову політичну силу із досить широким електоральним полем: для розбудови позитивного іміджу у нагоді може стати остання активна та успішна діяльність Віктора Медведчука, пов’язана із звільненням українських полонених. Тож, теми миру, деокупації та повернення Донбасу стануть магістральними меседжами в діяльності нової політичної сили.  

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Точка зрения редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ" может не совпадать с точкой зрения авторов блогов и комментариев к ним. Редакция портала не отвечает за достоверность таких материалов, а портал выполняет исключительно роль носителя
Популярные теги
Iryna Berezhna PR адвокат Адвокат Морозов Адвокатура Азаров Александр Прогнимак АТО банк банки банкротство бизнес бізнес будущее украины бюджет БЮТ валюта Васильев ВВП Верховна Рада верховная рада вибори війна влада власть война выборы газ Геннадий Балашов Гонтарева государство гривна Гройсман ГФС демократия деньги депозит депозиты децентралізація доллар Донбас донбасс доходы ДТП евроинтеграция евромайдан европа економіка ЕС євромайдан ЄС жизнь ЖКГ жкх закон законодательство законопроект зарплата Земля инвестиции инвестиции в экономику Интернет Ирина Бережная Ігор Ткачук Ірина Бережна кабмин кадры карьера киев Київ Китай Кличко Кодекс законів про працю України конституция Конституція Конституція України коррупция корупція кредит кредиты кризис Крим Крым культура курс люстрация люстрація майдан маркетинг маркетинг юридических услуг МВФ менеджмент налоги налоги украина налоговые споры налоговый кодекс народ НАТО наука нафтогаз НБУ НДС недвижимость Николай Гольбин образование общество Олександр Горобець оппозиция отмена налогов охрименко Павло Петренко Парламент партия регионов персонал податки податкові спори политика политтехнологии політика Порошенко правительство право право на працю працедавець працівник президент прогнимак прогноз Программа социально-экономического развития Украины прокуратура психология денег психология успеха публічний аудит Путин путін работа революция режим Януковича рейдерство реклама рекрутинг Реформа реформи реформы Росія Россия Руслан Сольвар рынки свобода СМИ соціально-економічні права строительство студент суд судебная практика судова практика судова реформа судовий захист США таможня тарифи тарифы Тигипко Тимошенко Ткачук трудовий договір. трудові відносини УКБС Украина украина будущее Україна Укрпочта Укрпошта управление уровень жизни людей Уряд финансы экология экономика экономика украины эксперт по миграции экспорт энергетика юрист ющенко янукович Яценюк