Порядок отримання дозволу на працевлаштування іноземця

Отримати дозвіл на працевлаштування іноземця в Україні не так легко, як може здатися на перший погляд. Для отримання зазначеного дозволу необхідно, щоб працевлаштування іноземця підпадало під один з передбачених Мін’юстом випадків.

Такими випадками є:

• відсутність в Україні працівників, які можуть виконувати цей вид робіт;
• наявність обґрунтування доцільності використання праці іноземців;
• наявність договорів між іноземним та українським роботодавцем про направлення іноземних працівників в Україну для виконання певних робіт. Проте у цьому випадку законодавством передбачено те, що кількість таких працівників не повинна перевищувати 50% кількості осіб, що працюють в українського роботодавця на умовах договору;
• працевлаштування “внутрішньокорпоративних цесіонаріїв”;  
• працевлаштування особи, яку ще не визнано біженцем, але щодо якої прийняте рішення щодо оформлення документів з метою вирішення цього питання.

Щодо другого випадку, то Мін’юстом визначено випадки в яких використання праці іноземних осіб є доцільним, такими випадками є:

• якщо іноземець є засновником або учасником юридичної особи та бажає зайняти керівну посаду у цій юридичній особі;
• якщо основним обов’язком іноземця на зайнятій посаді буде створення об’єктів авторського або суміжних прав;
• якщо іноземець працюватиме в індустрії програмної продукції;
• якщо в іноземця наявний диплом ВНЗ віднесеного до 100 найкращих в одному зі світових рейтингів.

Отримати дозвіл можна у територіальних органах служби зайнятості за місцезнаходженням роботодавця.

Варто зазначити, що отримання дозволу на працевлаштування іноземця покладається на роботодавця. Такий дозвіл можна отримати лише щодо конкретного іноземця і для працевлаштування в конкретного роботодавця на конкретній посаді. Не можна отримати дозвіл  на працевлаштування будь-якого іноземця на наявну в роботодавця посаду, і навпаки не можливо отримати дозвіл для працевлаштування конкретного іноземця на будь-яку посаду або ж у будь-якого роботодавця.

Перед тим як роботодавець звернеться для отримання дозволу, йому необхідно подати інформацію про попит на робочу силу. Така інформація має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до дня звернення.  Лише після цього роботодавець може подати заяву та необхідні документи до територіального органу служби зайнятості.

Документи подані для видачі дозволу розглядаються на відповідність вимогам впродовж 1 дня, рішення видачу або відмову у видачі дозволу приймається уповноваженим органом протягом 7 днів з дня отримання відповідних документів.

Рішення про видачу дозволу оформляється у вигляді наказу та надсилається роботодавцю. Після отримання такого рішення в роботодавця є 10 днів для оплати збору за видачу дозволу. Якщо роботодавець не сплатить у встановлених строк збір, то рішення про видачу дозволу скасовується. У випадку оплати збору територіальний орган служби зайнятості зобов’язаний видати дозвіл на працевлаштування іноземця протягом 3 днів.

Після отримання дозволу роботодавець укладає з іноземним працівником трудовий договір, копію якого він зобов’язаний протягом 7 днів з дня укладення договору надіслати до територіального органу служби зайнятості.

Дозвіл на працевлаштування не може видаватися більше ніж на 1 рік, проте його можна продовжувати необмежену кількість раз.