Молодь творить майбутнє та залишається поза політикою
Покоління Y та Z (народжені в 90-х та після 2000) називають міленіалами. Саме вони стали одним із визначальних елементів Революції гідності. Та саме вони залишаються апатичними до політичного виміру існування країни.
За даними статистики близько 90% молодих людей в Україні взагалі не цікавляться політикою. 74% не довіряють політикам. І така тенденція спостерігається не лише в Україні, це світовий тренд. За даними ООН молодь все рідше бере участь у виборчих процесах.
Пояснити таку негативну динаміку доволі просто. Молоді люди нового покоління читають більше, інтелектуально більш розвинені, схильні до аналізу та не бажають марнувати час. На їх думку, результати виборів істотно не впливають на їх подальше життя, тож і марнувати час в чергах на виборчих дільницях не має жодного сенсу.
Що стосується власне української молоді, то більшість з них планує
виїхати закордон і має на це більш ніж серйозну аргументацію. У 2016 році за Індексом людського розвитку ООН Україна зайняла 84-е місце з 188 країн. Для порівняння: Польща - 34-е місце.
Окрім того, з огляду на статистичні показники рівня безробіття та роботу освітньої системи, можна стверджувати, що насправді, як би то не було егоїстично, закордоном в них набагато більше шансів збудувати стабільне та матеріально забезпечене життя.
Однак, насправді ж, мало хто з них розуміє, що проблеми не зникають на за кордоном із Європою. А шанс збудувати краще майбутнє вдома можна втратити.
На жаль, окрім політичної пасивності, молоді люди лишаються осторонь і соціальних проблем в країні. Більше 80% жодного разу не брали участі в проектах, що несуть у собі аспекти соціальної відповідальності. Навіть не зважаючи на розбудову громадянського суспільства, яка розпочалась після Революції гідності.
Та незважаючи на високий рівень розвитку інтелекту у міленіалів, вони все ще знаходяться під впливом батьківської думки. Більше 70% молоді приймає важливі рішення виключно за рекомендацією батьків, а 65% мешкає в батьками. І якщо із останнім показником все більш-менш зрозуміло, тут є високий рівень відповідальності влади. То вплив батьків на життя дітей - культурна особливість. На жаль, такі обставини, частіш за все змушують молодих людей обирати не той інститут, не ту роботу та навіть не ту дружину чи чоловіка. На фініші ми отримуємо 35 річну дорослу людину, що прагне змінити все, що будували зі школи. А це знову дорогоцінний час, який можна було використати із більшою вигодою. Ми виховуємо депресивне суспільство. І відповідальність за це лежить не тільки на плечах влади, а й на батьках.
Інше питання, що представники керівних відомств мають піклуватись про виховання не лише молоді , а й батьків. Формування молодіжної політики не може відбуватись без їх участі. Вони є ключовим елементом в становленні дитини і мають найбільший вплив на неї.
Ми розпочали таку роботи із батьками та зрозуміли одразу, наскільки це ефективна річ. Втім, проблема має бути вирішена на національному рівні. Можливо тоді молодь почне обирати українське майбутнє в Україні, а не в Європі чи деінде.
А допоки бюрократична система відреагує на сучасні виклики, ви вже можете стати іншими: менше дивитись телевізор, бути більш активними у політичному житті країни, висловлювати громадянську позицію, приймати участь в соціальних проектах, читати більше книжок, дотримуватись законів та вимагати того ж від держави в обличчі державних органів, вже знаючи все про свої права.
А владі слід якомога швидше схаменутись та звернути увагу на проблеми молоді, адже з такими темпами, за якийсь час творити ту саму молодіжну політику не буде для кого.
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін вчора о 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука вчора о 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 451
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 127
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 111
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 100
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 98
-
Зрадник Сальдо отримав підозру за заволодіння Херсонською нафтоперевалкою
Бізнес 8674
-
У Польщі зірвали спробу повернення російських дискаунтерів
Бізнес 7435
-
Скільки коштує стати блогером у 2025: реальні історії інфлюенсерок про старт, витрати та заробіток
Життя 4217
-
"Життя після 100 — не виняток, а нова норма": як тренд довголіття змінює наш підхід до краси
Життя 3576
-
Паліндром і Христина Соловій: вісім музичних новинок тижня
Життя 2847