блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
21.09.2017 16:27

Спекуляції питанням блокади окупованих територій продовжуються

Олександр Ілларіонов Старший науковий співробітник відділу проблем господарсько-правового забезпечення економічної безпеки держави Інституту економіко-правових досліджень НАН України

Офіційна блокада торгівлі з окупованими територіями не дає спокою окремим ФПГ. Наслідком такого «свербежу» є низка законопроектів щодо припинення «торговельної блокади» окупованих РФ окремих районів Донецької та Луганської області

Початок осіннього політичного сезону, події на міжнародній арені та надія на скору деокупацію окремих частин Донецької та Луганської області, а також збитки для провідних ФПГ від державницького рішення про заборону торгівлі з окупованими територіями з метою підвищення ціни окупації для країни-агресора, змушують низку народних обранців від начебто різних політичних сил займатися продукуванням законотворчого спаму. Кожна така «ініціатива» дозволяє виявити реальних спонсорів будь-якої політичної сили та зрозуміти, чи на державницькій платформі базується ідеологія (програма) такої політичної сили, чи за гучними патріотичними та іншими гаслами криється лише користь від торгівлі на крові?

14 вересня 2017 року н.д. Н.В. Веселовою (Об’єднання «Самопоміч») на розгляд Верховної Ради подано проект Закону про припинення економічної та транспортної блокади території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (реєстр. № 7047-1) , що позиціонується як альтернативний до проекту 7047 від 29 серпня 2017 року (н.д. В.З. Рабінович, «Опозиційний блок»). Однак, як видно альтернативний проект передбачає не тільки зняття економічної блокади, а транспортної (на чому зроблено у назві окремий наголос). Провідним визначений Комітет з питань економічної політики.

Мета законопроекту, на мою думку, є провокаційною та полягає в полегшенні завдань для проросійської окупаційної адміністрації щодо утримання окремих частин Донецької та Луганської областей. Так, авторка відзначає у Пояснювальній записці, що « Метою і завданнями проекту Закону є припинення економічної та транспортної блокади території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, в обмін на повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України, у тому числі, із забезпеченням повернення повного контролю України за такими підприємствами на території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження». Знов виникає паралель з уже поданим законопроектом № 7047 та що означає це «в обмін на повернення захоплених підприємств»? Як вони собі на практиці уявляють цю процедуру? Шляхом підписання актів приймання-передачі від окупаційної адміністрації та нових/старих власників так званих «захоплених підприємств»? Економічна та транспортна блокада є одними з дієвих способів тиску на державу агресора за умов значного скорочення ресурсів в РФ для ведення більш агресивної політики щодо України, в т.ч. військовими засобами. Далі. «Залучення підприємств з території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до легалізації під юрисдикцією України та сплати податків до бюджету України». Це, звісно все так, логіка в цьому є. Але економічне становище України вже не таке критичне, як, скажімо, в 2015 – на початку 2016 року. Економіка адаптувала до цих втрат, падіння промвиробництва зупинилося та, навіть, фіксується його зростання. Тобто крайньої необхідності з економічної точки зору така пропозиція не має. Більш того, відновлення роботи підприємств буде супроводжуватися відкритим або прихованим «рекетом» збоку терористичних утворень, що буде джерелом живлення їх діяльності протягом необмеженого часу.

«Легалізація пасажирських транспортних перевезень, що надасть додаткові надходження до бюджету України, зменшить корупцію та забезпечить безпеку, як пасажирів, так і працівників таких транспортних перевезень». Це, звісно, норма – відверте лобіювання інтересів перевізників Донецької та Луганської області. Це само по собі небезпечне явище, адже така лібералізація переміщень через лінію зіткнення сприятиме контрабанді зброї, наркотиків, контрафактної продукції тощо. А це вже аспект національної безпеки.

У преамбулі проекту сказано (окрім декларацій про відновлення територіальної цілісності тощо), що метою є «відновлення … контролю над територією України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження». Як можна забезпечувати контроль, та ще й ефективний, коли органи влади не здійснюють свої повноваження? Як це розуміти? Хто тоді буде здійснювати «ефективний контроль» від імені України? Натяк на легалізацію окупаційної адміністрації?

Далі за текстом проекту знаходимо 4 доволі об’ємних статті з розмірковуваннями авторки щодо можливих організаційних механізмів відновлення контролю над захопленими підприємствами, тобто, по суті, над механізмами фінансування терористичних організацій (див. вище). У другій частині статті 1 проекту міститься цікаве положення про те, що «У разі загрози виникнення надзвичайної ситуації після припинення економічної блокади території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, та відновлення контролю над територією України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, блокада може бути відновлена, а транспортне сполучення припинено повністю або частко шляхом прийняття відповідного рішення Верховною Радою України». Яка це надзвичайна ситуація? Дощ? Злива? Землетрус? Чи відновлення активних бойових дій на лінії зіткнення? Зовнішньо чи внутрішньополітичні провокації, влаштовані країною-агресором?

У статті 2 спостерігаємо 6 пунктів-настанов для суб’єктів господарювання та органів державної влади, які, до речі, свої повноваження на цій (окупованій) території не здійснюють. Статті 3 та 4 законопроекту, навіть, немає потреби аналізувати.

Слід звернути увагу на техніко-юридичний аспект даного проекту № 7047-1 та його низьку якість. Він оформлений як постанова, тобто із вказівками поведінки органам державної виконавчої влади, правоохоронним органам, керівництву антитерористичної операції, суб’єктам господарювання, що неприпустимо для конструювання норм такого нормативного акту як Закону України. Також присутні й інші техніко-юридичні помилки.

Цей та подібні законопроекти можуть розглядатися окупантами як налагодження діалогу української влади з терористами та обов’язково використовуватимуться з пропагандистською метою. Кожен день простою «захоплених» підприємств, з одного боку, це збитки власникам (необхідна плата для них за недалекоглядну політику стосовно подій «руської весни» березня-травня 2014 року), з іншого боку, підвищення для РФ ціни окупації шляхом необхідності підтримки таких підприємств та утримання соціальної сфери. Норми законопроекту є абсолютно нереальними з точки зору їх практичного застосування, підривають авторитет держави Україна на зовнішньополітичній арені, слугують актом прямої підтримки терористичних організацій. Мета законопроекту – максимальне подовження окупації окремих районів Донецької та Луганської областей, задоволення потреб, передусім, власників захоплених підприємств та відновлення їх прибутків, а не якнайшвидше звільнення окупованих РФ територій, як декларується. Такий законопроект йде у розріз з прийнятим обґрунтованим рішенням про блокаду окупованих територій та не може бути підтриманий у Сесійній залі Верховної Ради. Розробникам таких проектів слід порадити краще сфокусувати власні нормативні ініціативи на удосконалення порядку інвентаризації майна на окупованих територіях, спрощення його реєстрації та обліку, моніторингу стану з метою калькуляції завданих збитків з метою наступного подання позовові в міжнародні судові інстанції.

Гадається, що норми проектів № 7047 та 7047-1 відображають побажання в більшій мірі держави-агресора, аніж громадянського суспільства в Україні, є способом торгу з Україною, способом зменшення витрат на окупаційну адміністрацію. Ці законопроекти можна розглядати як офіційну пролобійовану РФ («руками» народних обранців) оферту до України щодо можливостей пом’якшення зовнішнього політичного та економічного тиску на державу-агресора збоку ЄС та США. Ці законопроекти є також «пробами» щодо настроїв в середині Українського суспільства щодо сприйняття ідей замороження конфлікту. Головною умовою зняття економічної та транспортної блокади має бути відновлення здійснення повноважень органами державної влади України та звільнення окупованих територій. Все інше – політичні спекуляції такою важливою та болючою для суспільства й економіки темою.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.