Як оскаржити оцінку майна у виконавчому провадженні?

У виконавчому провадженні каменем спотикання між боржником і стягувачем стає оцінка майна. Інтерес боржника - завищити оцінку майна та зупинити процес його реалізації, а стягувача - швидше реалізувати майно боржника і стягнути свій борг. Які підстави для оскарження оцінки майна і як правильно її оскаржити? Ділюсь власним досвідом оскарження оцінки у виконавчому провадженні.

Підстави для оскарження оцінки.

Незалежний звіт про оцінку майна.

Найчастіше боржники не згодні з ринковою вартістю оцінки і вважають її заниженою. Стягувачі, ж навпаки вважають оцінку завищеною На практиці, на підтвердження своїх доводів,  разом зі скаргою подають незалежний звіт про оцінку виконаний на замовлення скаржника. Вартість майна в такому звіті суттєво відрізняється від оцінки проведеної на замовлення виконавця. Проте не всі суди беруть до уваги такі звіти. Наприклад Вищий Господарський суд України в постанові від 19.08.2017 зазначив, що суди попередніх інстанцій правомірно не взяли до уваги звіт, оскільки він виконаний на замовлення боржника без погодження з іншими учасниками виконавчого провадження.

Тому звіт проведений на замовлення скаржника не може слугувати єдиною підставою для оскарження оцінки. Проте такий звіт можна використати обґрунтовуючи клопотання про проведення експертизи для визначення вартості майна.

Порушення методики

Підставою для оскарження оцінки може стати порушення методики її проведення.

При проведенні оцінки, суб'єкти оціночної діяльності зокрема використовують Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав". В більшості випадків оцінювачі використовують порівняльний метод оцінки, суть якого полягає в тому, що оцінювач обирає аналогічні об’єкти для порівняння та зрівнює ринкові ціни.

Разом з тим, при виборі аналогів для порівняння, оцінювачі часто обирають непорівнювані об’єкти. Наприклад нерухоме майно, яке оцінюють, знаходиться у іншому районі і має інші технічні характеристики. Неправильним вибір аналогів -  це пряме порушення порівняльного методу і як наслідок підстава для скасування оцінки майна.

Формальні порушення.

Не менше значення мають формальні моменти проведення оцінки. Наприклад у вже згадуваному Національному стандарті передбачено, що проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.

Проте на практиці оцінка майна часто проводиться без огляду. Це також може бути підставою для скасування оцінки. Наприклад таку позицію висловив Вищий Господарський суд України в своїй постанові від 20.07.2016.

До кого позиваються?

Законом “Про виконавче провадження” (ст. 57, надалі також - Закон) передбачено, що сторони у виконавчому провадженні  можуть оскаржити оцінку майна в судовому порядку, якщо вони не згодні з її результатами протягом 10 днів з моменту отримання повідомлення про оцінку.

Про те як оскаржувати оцінку, Закон нам не говорить. Судова практика з цього питання досить різна. Одні суди вважають що позиватися слід до оцінювача, а інші вважають що оцінку треба оскаржувати в рамках оскарження рішень та дій  виконавців.

Вищий адміністративний суд в постанові пленуму № 3 від 13.12.2010 зазначив, що оцінка є результатом діяльності оцінювача, а не державного виконавця, а тому позов про оскарження оцінки слід пред'являти до оцінювача.

Проте,  17.10.2012 в постанові Пленуму № 9  Вищий господарський суд України вказав, що визначення вартості, оцінка майна боржника є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) проводить оцінку. А тому оскаржувати оцінку потрібно в порядку оскарження рішень виконавців.

Аналогічну позицію висловив Вищий спеціалізовний суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у постанові пленуму № 6 від 07.02.2014.

Сьогодні в реєстрі можна знайти багато “свіжих” судових рішень, які базуються на різних позиціях. Хоча в більшості випадків оскаржують оцінку, саме як дії виконавців. Наприклад Постанова Вищого господарського суду України від 01.08.2017 .

Проте в реєстрі не мало судових рішень, де відповідачами, або співвідповідачами виступають суб'єкти оціночної діяльності. Наприклад   Рішення Бородянського районного суду Київської області від 16.02.2018 .

На практиці скаржники часто звертаються одразу в 2 суди, особливо це стосується тих, хто пропустив 10 денний строк на оскарження оцінки. Проте я дотримуюся позиції, що оскаржувати оцінку потрібно саме в рамках оскарження рішень та дій виконавців. Адже саме виконавці несуть відповідальність за проведення оцінки і хоч в новій редакції Закону немає можливості провести рецензування оцінки чи якось вплинути на оцінювача. Проте як на мене, нічого не заважає виконавцю провести повторну оцінку, якщо є сумніви, скажімо щодо ринкової вартості майна. Крім того звіт про оцінку не є самостійним юридичним актом, який можна скасувати, чи визнати недійсним. Схожий висновок міститься в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018.

Чи можна зупинити реалізацію?

Як я вже згадував, в більшості випадків оцінку оскаржують тільки для того щоб зупинити реалізацію майна.  В статті 57 Закону вказано, що оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Тобто, суд може зупинити саме передачу на реалізацію майна, а не саму реалізацію, якщо майно вже виставлено на торги. На практиці, боржники, які оскаржують дії державного виконавця і просять скасувати оцінку також просять забезпечити скаргу і зупинити реалізацію майна. Інколи суди посилаючись на норми про забезпечення позову задовольняють такі клопотання.

Проте це не зовсім правильно. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ в постанові пленуму від № 6 від 07.02.2014 вказав, що суди розглядаючи скарги на дії виконавців не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо.

 На мою думку, суд має вирішувати питання про зупинення передачі майна на реалізацію  в ухвалі про відкриття провадження і призначення справи до розгляду. Наприклад як це зробив Господарський суд Тернопільської області в ухвалі від 31.08.2018.

 Основна підстава зупинення передачі майна на реалізацію  - звісно захист інтересів скаржника. Оскільки після реалізації майно перейде у власність третіх осіб за не ринковою ціною. Проте, як показує практика суди враховують не тільки цю обставину, а й беруть до уваги обґрунтованість самої скарги та підстави для скасування оцінки.

Як бачимо, щоб оскаржити оцінку у виконавчому провадженні необхідно знайти достатні підстави. Це може бути як порушення методики оцінки так і формальні помилки допущені виконавцем, або оцінювачем. Що стосується  зупинення передачі на реалізацію арештованого майна то краще просити про це суд до того як майно передадуть на торги.