блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
04.12.2017 14:33

Громадський бюджет: чи готові мешканці та влада співпрацювати?

Два роки в Україні діє громадський бюджет. Прийшов час підсумків, аналізу викликів та перемог, спроб співпраці влади і громадськості, ідентифіації наступних кроків щодо удосконалення механізму громадського бюджету.

Громадський бюджет (бюджет участі) – популярний інструмент учасницької демократії, який забезпечує мешканцям можливість участі у розподілі частини коштів місцевого бюджету, взаємодії з органами місцевого самоврядування, формування команд проектів та спільнот, які їх підтримують.

Громадський бюджет запроваджено у майже 100 органах місцевого самоврядування України (далі - ОМС): міста, об’єднані територіальні громади, 1 районна рада Полтавської області та Полтавська обласна рада.

Дослідивши положення 85 ОМС, можна зробити певний аналіз та висновки щодо способів голосування, кількості залучених мешканців, тематики проектів. Різні ОМС навіть називають та визначають цей процес по-різному. В деяких ОМС це – бюджетування за участі громадськості (Канів, Первомайськ), а десь, наприклад, у Полтавській обласній раді - це бюджет участі. Всього зафіксовано 15 різних назв та 24 визначення громадського бюджету в ОМС України. 

Загальний розмір громадського бюджету у всіх українських містах, за весь час його проведення, складає близько 700 млн. грн: від 50 000 грн у Світловодську до 100 000 000 грн у Києві та Одесі. Нещодавно, Київська міська рада збільшила розмір громадського бюджету Києва на 50 млн гривень, що означає, що Київ має найбільший розмір громадського бюджету в Україні, а саме 150 000 000 грн.

Усі обласні центри України, окрім Херсона, запровадили громадський бюджет. Положення про громадський бюджет у Миколаєві та Харкові були прийняті восени 2017 року, проте Миколаїв вже запустив механізм громадського бюджету, що означає, що у 2018 році перші проекти громадського бюджету будуть реалізовані. Харків починає процедуру збору проектів та голосування за них у 2018 році.

В обласних центрах України у 2017 році було подано близько 3000 проектів. Барометром місцевої проблематики можна вважати тематику проектів, які подаються на громадський бюджет. У 2017 це: благоустрій та інфраструктура (20%), спорт (18%) й освіта (17%). Це є ті питання, на які городяни готові витрачати кошти місцевого бюджету, а отже і власні кошти; ті сфери місцевого життя, де громадськість відчуває себе найбільш незахищеною, а значить сфери, на які місцевій владі потрібно звернути увагу.

Голосування за проекти громадського бюджету відбувається, здебільшого, на платформах від ІБСЕД, ФСЄ, Громадський контроль чи на власних платформах органів місцевого самоврядування. Голосування за проекти проводиться у різний спосіб: електронний (наприклад, Київ та Львів), паперовий (Бердичів та Тростянець) та змішаний (65 ОМС). У 2017 році близько 0,6 млн осіб долучилися до голосування за проекти громадського бюджету лише в обласних центрах. Найбільше мешканців вдалося залучити у Львові, а саме 12,1% населення від 18 років, а найменше у Запоріжжі – 1,5%.

Електронним голосуванням вважаємо не лише саму можливість проголосувати онлайн, а й забезпечення ідентифікації онлайн за допомогою надійних інструментів. Надійними інструментами ідентифікації є: ЕЦП, BankID, ID -картки, картки містянина. Київ, у цьому році, запустив голосування через мобільний додаток Приват 24, що також вважаємо надійним інструментом. Цей досвід вже намагаються перейняти Суми та Кременчук. 

Практика показує, що скановані копії різних документів, що завантажуються у систему (як спосіб ідентифікації) є, реально, шпариною для фальсифікацій, як і реєстрація через електронну пошту, соціальні мережі та інше. Так, звісно, одним із аргументів «за» змішане голосування це можливість проголосувати для осіб похилого віку, що значно спрощується за умови забезпечення їм можливості голосування у ЦНАПах.

Змішаним, голосування вважають тоді, коли онлайн та офлайн голосування відбувається паралельно. Під час змішаного голосування результати голосування бюлетенями можуть вноситися одразу до онлайн системи (так, наприклад, у Дніпрі та Каневі), що знижує ризики фальсифікації, а можуть рахуватися і паралельно після завершення голосування (як у Мелітополі та Жовтих Водах), що підвищує можливості для фальсифікації.

Деякі міста також вирішили обмежити сфери реалізації проектів та заборонили подавати проекти комунальним закладами, наприклад, у Каневі, щодо проведення ремонтних робіт, закупівлі обладнання та матеріалів для бюджетних закладів; наприклад, у Кропивницькому відмовилися від проектів, пов'язаних із енергоефективними заходами у школах, лікарнях та дитячих садочках. Зрозумілим здається, що люди хочуть змін та кращих умов для себе та своїх дітей і вважають це пріоритетом, а якщо ще можуть згуртувати людей навколо своїх ідей, то це формує активне суспільство та розвиває громадянське суспільство в Україні. Коли влада будь-якого рівня здійснює свої повноваження та не прислухається до думки народу, народ, використовуючи інструменти е-демократії, перебирає на себе її повноваження, у даному випадку повноваження місцевої влади. І якщо місцева влада не вважає ремонт садочків та шкіл пріоритетом, то так вважає місцева громада, то може варто прислухатися?!

Аналіз положень про громадський бюджет показав, що існує чиновницька (під контролем влади) та громадська (під контролем громадськості) моделі громадського бюджету, а також змішана модель, яка є перехідним етапом від однієї моделі до іншої. Визначити модель громадського бюджету свого міста можна, проаналізувавши чи залучається населення до механізму громадського бюджету на всіх його етапах. Чи має громадськість право вирішального голосу щодо затвердження реєстру проектів для голосування; чи може громадськість знімати з голосування проекти, за які проводилася недобросовісна агітація, підключався адміністративний ресурс; чи впливає громадськість на визначення розміру громадського бюджету; чи має право автор контролювати процес реалізації власного проекту. Якщо на всі ці питання відповідь позитивна – то у Вашому місті запроваджено громадську модель громадського бюджету. Якщо ж ні – то є ще купа роботи, щоб зробити громадський бюджет реальним інструментом впливу та громадської активності. Вартим уваги є досвід Києва щодо реалізації громадського бюджету, це і громадська бюджетна комісія (фактично апеляційний орган) з правом вирішального голосу щодо затвердження реєстру проектів для голосування, і вплив мешканців на розмір громадського бюджету, а отже максимально наближена до ідеальної громадська модель громадського бюджету.

Коли мешканці та влада готові співпрацювати і розуміють, що громадський бюджет – це спосіб покращити власне місто, шанс для влади стати більш відкритою та готовою до діалогу, можливість для мешканців зрозуміти особливості функціонування тієї сфери, у якій реалізовується проект.

Таким чином, громадський бюджет став тестом на готовність місцевої влади до співпраці з громадськістю та налагодження діалогу. Різні органи місцевого самоврядування пройшли цей тест по-різному. Після завершення циклу громадського бюджету відповідні висновки мають бути зроблені та внесені конкретні зміни для покращення громадського бюджету.

Велика кількість питань під час реалізації громадського бюджету виникало через наявність численних колізій та прогалин у Положеннях багатьох ОМС, що зрозуміло, враховуючи брак професіоналів на місцях, які знаються на написанні положень та володіють нормотворчою технікою.

Для удосконалення механізму громадського бюджету в Україні необхідно: розробити Типове положення про громадський бюджет для міст та регіонів, визначивши у ньому, що ключовим принципом громадського бюджету є залучення мешканців на кожному з його етапів; розпочати формування Національної коаліції ОМС-практиків громадського бюджету, Національної громадської апеляційної комісії; сформувати рейтинг ОМС-практиків громадського бюджету та невпинно ділитися досвідом вирішення тих чи інших проблем запровадження та реалізації громадського бюджету. Важливо пам’ятати, що громадський бюджет змінює громади не лише ззовні - архітектурно, з питань благоустрою та інше, а і зсередини формуючи активну громадськість, діалог та співпрацю між громадою та місцевою владою, що є однією з найсуттєвіших перемог, які дає громадський бюджет.

 

Стаття підготовлена на основі матеріалів дослідження, виконаного автором та експертами Центру розвитку інновацій НаУКМА за підтримки Фонду Східна Європа у рамках реалізації програми EGAP.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.