Автор
Предприниматель, руководитель компании «Sky Building»
Архив автора
Кнопки

Між багатими і бідними, або де ховається середній клас?

 
09.08.2017 13:55

business-mama2.jpg

Середній клас вважається фундаментом і соціальною базою в розвинутих країнах, економічна координація в яких здійснюється ринковою системою. Він водночас є головною і переважною частиною громадянського суспільства, характерними ознаками якого мають бути політична рівність, громадська спільність і юридична свобода. У класичній класифікації існує поняття нижчого-нижчого, вищого-нижчого, нижчого за середній, вищого середнього і співвіднесених вищих класів. У нашому розумінні всі представники середнього класу мають по 2 автомобілі і досить високі доходи. На справді ж все відбувається трохи інакше: нижчий середній клас живе скромно і не дозволяє собі надмірн их витрат . Наприклад такими можуть бути європейські місцеві бюрократи, а ось професійні менеджери компаній вже будуть швидше відноситься до вищого середнього - вони мають більше нерухомості, фінансових накопичен ь . Тому важливо розібратись, яке місце займає самоідентифікація та матеріальні показники для пошуку середнього класу в Україні.

Хто обманює - соціологія чи українці?

Якщо запитати пересічного українця до якого класу він себе відносить, більшість відповість до середнього. Чому так відбувається? Просто ми не хочемо бути бідними, ми не хочемо цього визнавати, хоча й до заможних точно не дотягуємо, тоді  і «підтягуємо» себе до середнього. Тому що, хочемо жити повноцінним життям, будучи впевненими за свою сім ю і за свій завтрашній день. Якщо брати за основу критерії - освіту і соціальну самоідентифікацію, то с ередній клас в Україні становить 40-50%. Однак , згідно з дослідженнями , наявний дохід такого українця, котр ий зараховує себе до с ередньо го  класу, становить 80-90 тис грн на рік.  

У всьому світі лікар, викладач школи або коледжу, професійний військовий, інженер, держслужбовець або науковець, є класичним upper middle class , з високим річним доходом. В Україні, представники перелічених професій, отримують офіційну оплату праці в діапазоні 3,5 - 5 тис. грн на місяць. Трохи більше заробляють власники малого та середнього бізнесу, менеджери великих компаній. Однак і в них за останніми показниками доходи стрімко падають.

Якщо подивитись, як середній клас оцінюють у світі, то складається уявлення про середній клас, як про соціальний суб'єкт, який характеризується порівняно високим життєвим стандартом і рівнем споживання. Основним критерієм є саме рівень матеріального добробуту, який складається із сукупності наступних показників:

  - рівень доходів;

  - наявність певного набору дорогого майна (автомобіль; комфортабельне житло; оснащення житла побутовою технікою);

   - можливість купувати платні соціальні послуги (медицина, освіт а );

   - здатність подорожувати по світу (відпочинок за кордоном; ділові контакти)

За цими показниками в цивілізованих країнах чисельність с ереднього класу знаходиться в межах 40 - 60% від усього населення. Щодо України, я кщо брати за основний критерій рівень доходів, то при середньому рівні річних доходів в розвинених європейських країнах близько 35 тисяч   є вро, в Україні, до с ередньо го класу, можна віднести, в кращому випадку, 1-2% українців.

Скільки заробляє середній клас в цивілізованих країнах

В даний час, щоб вважатися представником середнього класу, людині в Швейцарії потрібно мати $72 900, в США - $ 50 000, в Бразилії і Китаї - не менше $28 000, в Польщі і Мексиці - близько $25 000, в Росії і Тайланді - $18 000 , в Індії - $13 700, а в Україні цей показник становить - $11 250. в Австралії до середнього класу належить 66% населення, в Італії, Британії та Японії - понад 55%, в США - 38%, в Китаї - 11%, в Африці та Індії - 3%. В Україні в 2015 році налічувалося всього 297 000 представників середнього класу. Це тільки 0,83% дорослого населення. Зростання числа представників середнього класу після кризи 2008 року спостерігається в Польщі, Тайвані, Австралії, Канаді, Франції, Індії, Японії, Південної Кореї, Мексиці, Британії, Китаї і США.

Потрібно звернути увагу, що зростання середнього класу має місце або в країнах класичного західного капіталізму - Британії, Франції, США, Австралії, Канаді, або в країнах, у яких є активна промислова політика. Це Японія, Південна Корея, Тайвань, Мексика, Польща, Китай, Індія.

Тому можна говорити про те, що економічний лібералізм в чистому вигляді як домінуюча ідеологія економічних реформ нам не підходить, оскільки вона буде цікава тільки великому капіталу (багаті стануть ще багатшими), але не простим українцям (бідні стануть ще біднішими). Тільки в західних країнах ортодоксального капіталізму можлива ліберальна економічна політика. В інших же країнах можлива виключно проактивна економічна політика, ініційована державою. Власне кажучи, промислова політика. І дослідження Credit Suisse прекрасним чином підтверджує цю тезу. У цьому списку немає, що розвиваються (не до західних) країн, які проводили ліберальну політику і досягли зростання національного середнього класу. У цих країнах середній клас за оглядовий період не зростав. І, навпаки, середній клас ріс і росте в країнах, які проводили і проводять промислову політику, що потрібно робити й Україні.

Чому це відбувається саме так? Тому що, як писав видатний німецький соціолог Ульріх Бек, економічна глобалізація призводить до розмивання державних кордонів, в результаті чого і відбувається остаточна ліквідація будь-якої національної протекціоністської політики.

В умовах глобальної політики великі національні компанії стають приватними транснаціональними гравцями. Відбувається зміна виробництв - від орієнтованого і обладнаного в розрахунку на локальний ринок або національний, до обладнаного і орієнтованому в розрахунку на світовий (або принаймні, на кілька національних ринків). Їх інтереси цілком пов'язані зі світовою економікою, але не з внутрішніми ринками. Після чого фірми об'єднуються в «транснаціональні кооперативи».

Україна - країна інтелектуальної сировини

Тільки сильні національні уряди можуть протистояти цій тенденції, яка призводить до зникнення в країні національного виробництва і національного середнього класу. І єдиним інструментом цього опору є національна промислова політика. Тільки за допомогою національної промислової політики можна протистояти віддалення місцевих дієздатних глобально промислових гравців від національної економіки, і, як наслідок цього, і віддалення їх від українського народу і його економічних інтересів.

Подивіться на сучасну людину - в она мобільн а , робота більш глобалізова на , відповідно частина як креативного так і середнього класу може вільно вибирати країну проживання і вид зайнятості. Це конкуренція - вже на етапі навчання молодь прагне виїхати, перетворюючи країну в країну інтелектуально ї сировини. Україна, на жаль, не робить нічого, щоб запобігти відпливу креативного та середнього класу за кордон. Тоді як інші країни не «сплять» в цьому напрямку, погляньте хоча б на сусідню Польщу. В них теж існують проблеми з відпливом «мізків», які приміром їдуть працювати в Німеччину, де заробітні платні ще вищі, однак Польща заповнює цю порожнечу українцями, які охоче їдуть навчатись до польських вишів і залишаються працювати там на благо Польщі. Ще одним бонусом є отримання карти поляка, яким Польща переманює до себе, а Україна цьому ніяк не протистоїть. Саме тому, нам необхідно виробити власну політику і провести  комплексні зміни, для того, щоб стати конкурентним ринком праці, де молодь хотітиме працювати на свою державу, маючи не лише тільки емоційні, але і раціональні аргументи, а це можливо тільки при побудові good policy , де середній клас був би основою ринкових відносин, із здоровою конкуренцією в економіці і основним замовником та гарантом демократичного устрою в політиці.

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Точка зрения редакции портала ЛІГА.net и Информационного агентства "ЛІГАБізнесІнформ" может не совпадать с точкой зрения авторов блогов и комментариев к ним. Редакция портала не отвечает за достоверность таких материалов, а портал выполняет исключительно роль носителя
Популярные теги
Iryna Berezhna PR адвокат Адвокат Морозов адвокатура азаров Александр Прогнимак АТО банк банки банкротство бизнес бізнес будущее Украины бюджет БЮТ валюта Васильев ВВП Верховна Рада верховная рада вибори Війна влада власть война выборы газ геннадий балашов Гонтарева государство гривна Гройсман гроші гфс демократия деньги депозит депозиты децентралізація доллар Донбас Донбасс доходы ДТП ДФС евроинтеграция евромайдан европа економіка ЕС євромайдан ЄС жизнь ЖКГ жкх закон законодательство законопроект зарплата Земля импорт инвестиции инвестиции в экономику Интернет ипотека Ирина Бережная Ігор Ткачук Ірина Бережна кабмин кадры карьера Киев Київ Китай Кличко Кодекс законів про працю України конституция Конституція Конституція України коррупция корупція кредит кредиты кризис Крим Крым культура курс люстрация люстрація Майдан маркетинг маркетинг юридических услуг мвф менеджмент налоги налоги украина налоговые споры Налоговый кодекс народ НАТО наука нафтогаз НБУ НДС недвижимость Николай Гольбин образование общество Одесса Олександр Горобець оппозиция отмена налогов охрименко Павло Петренко парламент партия регионов ПДВ персонал податки податкові спори политика политтехнологии політика Порошенко правительство право право на працю працедавець працівник президент Прогнимак прогноз Программа социально-экономического развития Украины прокуратура психология денег психология успеха публічний аудит путин Путін работа революция режим Януковича рейдерство реклама рекрутинг реформа реформи реформы росія россия Руслан Сольвар рынки свобода Сепаратизм СМИ соціально-економічні права строительство студент суд судебная практика судова практика судова реформа судовий захист США таможня тарифи тарифы Тигипко Тимошенко Ткачук трудовий договір трудовий договір. трудові відносини УКБС Украина украина будущее Україна Укрпочта Укрпошта управление уровень жизни людей Уряд финансы экология экономика экономика Украины эксперт по миграции экспорт энергетика юрист Ющенко янукович Яценюк