Україна ще не дійшла до економічного «дна», але не потрібно з цього приводу панікувати та шукати винних. Це не дасть жодного позитивного результату. Потрібно тверезо оцінити ситуацію в країні та розробити перелік дієвих та системних заходів, реалізації яких дасть шанс Україні вийти з кризи ще сильнішою.
Сучасна економічна криза показала: популізм, як форма державної політики себе абсолютно повністю вичерпав. І це повинні зрозуміти всі ключові політичні ігроки, які використовували і намагаються продовжувати використовувати тематику популізму.
Також слід зазначити, що головною проблемою економіки України є достатньо велика залежність від експорту продукції металургійного та хімічного комплексів, сільського господарства. В результаті кризи - запит та ціни на нашу продукцію в світі значно знизився.
І все це спричинило значне падіння промислового виробництва, високий рівень безробіття, знижень заробітних плат та багато інших негативних наслідків.
Але не зважаючи на це, саме головне сьогодні – не втрачати час та наявні ресурси. Влада повинна зосередитися на завершенні структурних реформ, реалізація яких дасть стимул для розвитку економіки, досягнути можливості конкурувати в умовах світової економічної кризи з іншими країнами в пріоритетних напрямках національної економіки.
Переконаний, що в «центрі» Антикризового плану дій повинен стояти громадянин, пересічний українець. Всі органи державної влади повинні злагоджено працювати на забезпечення достойного рівня життя українців.
Чому питання ставиться саме в такий спосіб?
Тому що, тільки з початку року до 1 квітня в Україні було зареєстровано 160 587 смертей, показник народжуваності з початку року зменшився - у 2009 році народилося 105 884 тис. дітей, що на 6-10,5 % менше
ніж в аналогічні періоди двох минулих років.
Ми вимираємо зі швидкістю 800 000 людей в рік, а це цілі регіони, декілька міст. Якщо нас не буде, то все інше взагалі втрачає значення.
Тому очевидно, що єдино правильною метою реалізації Антикризового плану дій має стати фізичне збереження населення України.
А це може статися лише за умов підвищення життєвого рівня людей в комплексі з покращенням якості медичного обслуговування.
Які загрози несе економічна кризи для нашої країни?
по-перше: значне збільшення об’ємів тіньової економіки;
по-друге: повернення бартерних схем;
по-третє: зростання об’ємів неплатежів в банківському секторі;
по-четверте: масові звільнення працівників, перевід їх на скорочений робочий день, відправлення тисяч співробітників в безоплатні відпустки.
Ключовою загрозою для України є проблема масового безробіття.
По прогнозам експертів, на кінець 2009 року очікується біля 2.2-3.5 млн. безробітних, серед них - орієнтовно 700 000 випускників вузів, які завершать навчання в червні-липні 2009 року.
Уряд повинен розробити ефективну систему залучення безробітних до громадських робіт та організувати перекваліфікацію працівників, які перебувають під ризиком звільнення.
Очевидно, що Антикризовий план дій повинен фокусуватися, в першу чергу, на попередженні реальноїсоціальної напруги в суспільстві, яка може посилитися за умов відсутньої достатньої уваги з боку влади на вирішення проблеми безробіття.
Не вирішивши проблему безробіття, ми будемо мати справу з катастрофічним зростаючим рівнем бідності. Бідність перетвориться на проблему майбутнього країни. Нині – це основний чинник стрімкого зниження народжуваності, погіршення стану здоров’я та зростання смертності.
Враховуючи обмежені фінансові та часові ресурси, існує необхідність чіткого визначення пріоритетних напрямків Антикризового плану дій, а саме:
-
боротьба з бідністю;
-
збільшення державного замовлення в пріоритетних напрямках національної економіки, насамперед в галузях АПК, освіти та науки, літакобудування, машинобудування та гідроенергетики;
-
збереження існуючих робочих місць та їхнє збільшення за рахунок більшого спектру державного замовлення, в тому числі і за рахунок залучення безробітних до громадських робіт.
Влада повинна забезпечити реалізацію дієвих та системних заходів, спрямованих на подолання бідності, збільшення державного замовлення в пріоритетних напрямках національної економіки та вирішення проблеми безробіття.
Що саме необхідно зробити в 2009 році?
В сфері соціального захисту працівників підприємств державної та недержавної форм власності:
- заборона всіх інших видатків міністерствам до тих пір, поки не буде ліквідована заборгованість із зарплати на підприємствах, підзвітних ним галузей;
- підвищення вартості робочої сили;
- організація на рівні Уряду щотижневого моніторингу звільнених працівників, скорочення персоналу, перевід підприємств в режим скороченого робочого дня а також відправлення працівників в неоплачувані відпустки підприємств державної та приватної форм власності.
В сфері зайнятості:
- залучення безробітних до громадських робіт, передбачивши відповідне державне фінансування;
- організація системи проведення перекваліфікації та перенавчання працівників, які перебувають під ризиком звільнення.
В сфері податкової політики:
- зменшення податкового тиску
на малий та середній бізнес з одночасним введенням декларуванням видатків;
- налагодження системи достовірного фінансового обліку, державної звітності та своєчасної сплати податків;
- прийняття Закону України «Про місцеві податки та збори».
В сфері медицини:
- затвердження мінімального набору стандартів безкоштовних медичних послуг.
В сфері захисту прав вкладників комерційних банків:
- організація спільної роботи Уряду, Національного банку України та комерційних банків щодо реструктуризації заборгованостей по іпотечним кредитам для осіб, які тимчасово втратили роботу.
В сфері бюджетної політики:
- скорочення кількості державних програм, які фінансуються за рахунок Державного бюджету України;
- введення жорсткого контролю за витрачанням бюджетних асигнувань.
В сфері освіти:
- збільшення фінансування середньої школи;
- збільшення державного замовлення на підготовку фахівців з технічних спеціальностей з одночасним зменшенням підготовки юристів та економістів;
- збільшення бюджетного фінансування програми надання освітніх кредитів для молоді, яка бажає отримати вищу освіту до 100 млн. грн.
В науковій сфері:
- забезпечення впровадження нанотехнологій в промисловості.
В сфері авіабудування:
- проведення реструктуризації заборгованості галузі вітчизняного авіабудування, накопиченої у попередні роки;
- виділення Харківському авіаційному підприємству 383 млн. грн. обігових коштів за рахунок Стабілізаційного фонду для завершення побудови дев’яти літаків, від продажу яких буде отримано 212 млн. доларів;
В сфері пенсійного забезпечення:
- реформування системи пенсійного забезпечені в частині значного зменшення розмірів «спеціальних пенсій».
В сфері аграрно-промислового комплексу:
- забезпечення вчасного фінансування весняно-польових робіт;
- забезпечення пролонгації кредитів для аграріїв;
- захист внутрішнього ринку виробників сільськогосподарської продукції;
- вирішення питання щодо викупу за ринковими цінами заставного зерна через Аграрний фонд;
- забезпечення виділення аграріям дизельного палива по ціні 4200 грн. за тонну;
- вирішення питання щодо продажу аграріям мінеральних добрив за цінами, не вище експортних;
- забезпечення фінансування робіт із захисту земель, підвищення їхньої родючості;
- стимулювання експорту сільськогосподарської продукції.
В сфері земельних відносин:
- проведення повної інвентаризації земельних ділянок на предмет визначення їх реальних власників, умов придбання, сплати податків тощо;
- створення Земельного банку.
В сфері машинобудування:
-
спрямування 2 млрд. грн. зі Стабілізаційного фонду на виконання державного замовлення;
- створення фінансового механізму, експортного агентства за допомогою якого забезпечити експорт продукції сфери машинобудування, використовуючи важелі політичного впливу та тактику обмежень;
- запровадження податкового стимулювання модернізації в сфері виробництва продукції машинобудування.
В сфері гідроенергетики:
-
добудова Дністровської ГАЕС.
В сфері управління державним майном та приватизації:
- ініціювання перевірок дотримання інвестиційних та соціальних зобов’язань з боку власників підприємств, і в разі необхідності – підприємства, де власники не виконують свої зобов’язання перед працівниками – повертати в державну власність.
В сфері житлово-комунального господарства:
- скорочення споживання природного газу шляхом переходу на альтернативні джерела енергії;
- переоснащення котельного господарства та тепломереж за рахунок коштів отриманих за Кіотським протоколом, за зеленими інвестиціями а також коштів Світового банку;
- проведення енергопаспортизації та енергоаудиту 230 тисяч багатоквартирних будинків, через які втрачається 40-50% тепла.
В банківській сфері:
- проведення рекапіталізації комерційних банків з подальшим направленням фінансових ресурсів в реальний сектор економіки, зокрема і на здешевлення кредитів.
Реалізація цілісного Антикризового плану дій України в комплексі із внесенням змін до Державного бюджету – єдиний реальний шлях подолання економічної кризи, в якій опинилася економіка України.
Тільки негайні та рішучі дії влади зможуть полегшити життя людей.
Лише за умов розвитку економіки, завойовування іноземних ринків збуту, підтримки інновацій, розвитку людського потенціалу – Україна має шанс вийти сильнішою з економічної кризи.
Запрошую всіх бажаючих до обговорення Антикризового плану дій України та буду чекати Ваші пропозиції за електронною адресою:
andrey_22@ukr.net
Комментарии:
От сюда необходимо пересмотреть всю регуляторно-разрешительную систему, максимально внедряя заявително-декларативный принцип. Пожарники пошли по этому пути, почему всех не заставить?
Ну конечно земельный вопрос. Снять мораторий на отчуждение с/х земель. Право распоряжения - краеугольная составляющая права собственности, оно может ограничиваться только для несовершеннолетних и недееспособных. Развитие рынка с/х земель должен стать мощным фактором укрепления экономики и выхода из кризиса.
" Развитие рынка с/х земель должен стать мощным фактором укрепления экономики и выхода из кризиса."
А почему развитие товарного рынка таким стимулом не стало? Т.е. сначало уповали на то, что право распоряжения в легкой, тяжелой, добывающей промышленностях, строительстве, даст нужны эффект, но это не дало. Теперь думаем, что если с/х земли пустим в оборот, то это что-то даст? Почему? Т.е. 2 десятилетия именно этого не хватало для того, чтобы все было в шоколаде? В чем именно принципиально отличие с/х земли тогда? почему такая уверенность, что собственность на нее и есть тот спасительный круг, решающий ВСЕ наши проблемы?
Или может проблемы тогда в другом, а с/х земли приплели до купы, чтобы решить свой собственный интерес, не имеющий качественно нового отношения к проблеме?
Т.е. в ситуации, когда мошенник вас обчистил под чистую, вы радостно-оптимистично убеждаете себя, что "не потрібно з цього приводу панікувати та шукати винних" (в том числе и наказать их), а нужно и дальше иметь с ними дело? Это более "позитивно"? Да даже если вы решите сменить мошенника-контрагента, который краснея и волнуясь будет идти на 1ю встречу с вами, то увидев такое дауновское благородство, обнесет вас еще сильнее.
Очевидно, что средний человек, не имея долговременной возможности не платить полностью (и даже больше) по своим счетам, всегда будет в проигрыше, если не заставит отвечать/платить ПОЛНОСТЬЮ (и даже больше, при нарушении правил) своих контрагентов (власть, лоббистов и т.д.)
Так, что не понятно сколько и каких грибочков нужно есть, чтобы проникаться столь радостно-оптимистично-безответственной статьей. Правила: преступление -> наказание, достижение -> вознаграждение должны одинаково действовать на всех уровнях и во всех проявлениях общественных отношений. Неумение/нежелание/неосведомленность/иллюзорный страх при реализации 1ого правила, отметаемого вами, Андрей, ставит обычного человека, у которого нет такого выбора, в совершенно невыгодное положение перед "богами". А люди, которые проводят такие крамольные мысли с "Олимпа" в массы являются адекватными (если сами понимают, что делают) или неадекватными агентами-прихлебателями этих "богов" без заповедей.
Или, Андрей, вы с чем-то несогласны?