“Геростратова” ініціатива Мінюсту

Колись в одному грецькому місті  чоловік захотів прославитися і вирішив спалити храм. На наступний день його ім’я стало відомим.

Подібної слави, очевидно, хоче нажити собі і нинішній Міністр юстиції Павло Петренко, висунувши ідею відміни дії Господарського кодексу України. Здавалося би, тільки но бізнес, судді, наукова громадкість, підприємці вивчили та застосовують, а тут треба знов міняти законодавство, причому радикально. Чи справді в цьому є гостра потреба? Мабуть, відповідь на це питання, могли би дати правники, які застосовують це законодавство і наукові працівники, які проводять дослідження у цій галузі права. А в нас виходить, що  будь-який державний чиновник за межами встановлених законом процедур (називаючи їх "розводити бюрократію") хоче  вирішувати, які галузі права нам потрібні, а які - ні. Мінюст України, вносячи відповідну ініціативу не виконав вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності",  у нормах якого чітко передбачено, які дії повинні передувати ініціативам державних службовців з приводу припинення чи  внесення змін до законодавчих актів. Як випливає з офіційної відповіді Міністерства юстиції України, аналіз  регуляторного впливу даної ініціативи ним не проводився. Очевидно, що Мінюст не здатний порахувати тих всіх наслідків, до яких може призвести така відміна. Скоріше, такі ініціативи схожі на замовлення. Якщо врахувати, що подібні спроби були і раніше, до прийняття Кодексу, це можна розуміти як чиєсь бажання домогтися непослідовності у законодавстві в сфері економіки, з тим щоб "у мутній воді половити рибку". Україні це сьогодні явно не потрібно.

Правники неодноразово зауважували, що скасування ГК України призведе до того, що ціла низка господарських прав суб’єктів підприємницької діяльності лишиться не захищеними, буде скасоване правове підґрунтя для існування господарської правосуб’єктності. Відміна ГК України у черговий раз спричинить зміну правил гри у сфері господарювання та підірве і без того нестійку довіру інвесторів до України.  У разі скасування Кодексу суди та судді стикнуться із значними проблемами в правозастосуванні, що негативно позначиться на економіці держави. 

Що ж стосується суперечностей, на яких наголошує Мінюст, то за 12 років і вчені, і юристи-практики шукали і знайшли шляхи усунення подібних неузгодженостей між ЦК і ГК за більшістю позицій. Звинувачення Мінюсту у тому, що правозастосовча практика не дозволяє на належному рівні вирішувати спірні правові питання, виглядає голослівною і відповідними документами не підкріплена. Якщо окремі положення викликають зауваження сьогодні, то слід вирішувати їх "точково", залучаючи експертів, а не відміняти весь нормативний акт. Всім, хто подивився прес-конференцію  “Скасування Господарського кодексу: думка регуляторів та бізнес-асоціацій” від 21 січня 2016 року, вкидається в очі непрофесійний рівень "звинувачень" Мінюсту, що складається з  "соціологічних досліджень" та "скарг на суддів".  Так може проблема не у Кодексі? Як то кажуть "з хворої голови на здорову". Що ж стосується посилання на те, що Кодекс треба відмінити у зв’язку з тим, що ми "йдемо" у Європу - так нас ще не скоро приймуть, в тому вигляді, в якому економіка, господарський оборот опиниться після відміни Кодексу.