Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
27.10.2015 14:17

Зменшення ризику призупинення митного оформлення товарів дистриб'ютора

Юрист у Міжнародній правій компанії BOND INTELLECT GROUP (BIG)

Абсолютна більшість товарів XXI сторіччя містять об’єкти прав інтелектуальної власності, які підлягають охороні, тому ігнорування або неврахування даної обставини дистриб’ютором у своїй діяльності є найбільшою його помилкою, яка негативно впливає на експор

Українські виробники та дистриб’ютори, незважаючи на тимчасовий економічний спад, продовжують поставляти на європейський ринок товари агропромислового виробництва, недорогоцінні метали, вироби з них, товари машинобудування й автозапчастини, мінеральні добрива та інші товари, а тому не втрачає своєї актуальності питання митного оформлення товарів, які експортуються.

Оскільки, на відміну від виробника, дистриб’ютор не виготовляє власного продукту, його положення на ринку залежить, по-перше, від цінової пропозиції й умов поставки товару та, по-друге, від відсутності в діловій практиці дистриб’ютора випадків порушення умов поставки. Безперешкодне та швидке митне оформлення товарів безпосередньо впливає на дотримання ним умов поставки. Очевидно, що жоден контрагент не погодиться на отримання товару із простроченням до 20 робочих днів.

Абсолютна більшість товарів XXI сторіччя містять об’єкти прав інтелектуальної власності, які підлягають охороні, тому ігнорування або неврахування даної обставини дистриб’ютором у своїй діяльності є найбільшою його помилкою, яка негативно впливає на експорт товару.

Перш за все, необхідно відзначити, що призупиняючи митне оформлення товарів, органи доходів і зборів відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 544 Митного кодексу України (далі за текстом – МК України), підпункту 23 п. 4 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України № 141/2013 від 18.03.2013, виконують покладене на них завдання, спрямоване на сприяння правовласникам у захисті прав інтелектуальної власності та недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів. Тому закріплення інституту призупинення митного оформлення товарів є позитивним кроком у напрямку захисту прав інтелектуальної власності.

Безумовно, як у будь-якій іншій сфері, є певні зловживання у реалізації даного інституту права. Таким зловживанням, наприклад, можна вважати діяльність непрактикуючих осіб (англ. non-practicing entity).

Однак, у даній статті мова піде не про діяльність непрактикуючих осіб та їх вплив на експорт/імпорт товарів, а про недоліки в організації діяльності самих дистриб’юторів, які вони допускають та які збільшують ризик призупинення митного оформлення товарів, експортованих ними.

Логічним бажанням кожного виробника, який створює унікальний продукт або продукт, який за своєю якістю перевершує товар конкурентів, є бажання зберегти провідне місце на ринку та захистити себе від наповнення ринку аналогічним контрафактним товаром.

Одним з напрямків дій, спрямованих на досягнення вказаної мети виробника, є захист прав інтелектуальної власності на об’єкти, які становлять такий продукт, який включає в себе, поміж іншим, подання заяви про сприяння захисту майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку реєстрації у митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону» № 648 від 30.05.2012.

Внаслідок подання такої заяви інформація про охоронюваний об’єкт прав інтелектуальної власності буде внесена до Митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону (далі за текстом – Митний реєстр).

Відповідно до ч. 1 ст. 399 МК України у разі якщо орган доходів і зборів на підставі даних митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, виявляє ознаки порушення прав інтелектуальної власності щодо товарів, пред'явлених до митного контролю та митного оформлення, їх митне оформлення призупиняється, а товари підлягають розміщенню на складі цього органу.

Отже, з моменту внесення інформації до Митного реєстру митне оформлення товарів всіх дистриб’юторів, які не врегулювали із виробником відносини, пов’язані із захистом прав на об’єкти інтелектуальної власності, що містяться у продукті, де юре, підлягає припиненню. З метою зменшення вказаних ризиків   можливим  є дотримання наступних рекомендацій:

По-перше , дистриб’ютору при формуванні партії товару на експорт необхідно досліджувати товар на предмет наявних об’єктів інтелектуальної власності, інформація про які внесена до Митного реєстру.

Відповідно до ч. 6 ст. 398 МК України органи доходів і зборів забезпечують оприлюднення переліку об'єктів права інтелектуальної власності, включених до митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, на своєму офіційному сайті.

Таким чином, будь-яка особа має встановлену законом можливість отримати доступ до такої інформації. Якщо виникає сумнів щодо актуальності оприлюдненої інформації, то кожний має право звернутись до суб’єкта владних повноважень із запитом на інформацію відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

По-друге, з метою дотримання правової визначеності при укладені договору поставки між дистриб’ютором (покупцем) та виробником (постачальником) можливим є встановлення певних застережень, серед яких - застереження зі сторони постачальника про належність прав на об’єкти інтелектуальної власності, які містить в собі товар, виключно постачальнику, за наявності таких. А зі сторони покупця -  застереження про використання придбаного товару з метою його подальшого експорту, що дозволить вказувати на поінформованість постачальника про необхідність виконання митних формальностей покупцем у подальшому щодо придбаної партії товару.

По-третє, після інформування виробника продукції про ту обставину, що дистриб’ютор  у подальшому буде експортувати придбаний товар, останній в праві ставити перед виробником питання щодо внесення інформації про нього до Митного реєстру як про особу, яка здійснює експорт товарів, що містять об'єкт інтелектуальної власності, за умови, що такий виробник подав заяву про сприяння захисту належних йому майнових прав на об'єкт права інтелектуальної власності. Такі дії виробника за умови належної ідентифікації товару, придбаного у правовласника, зведуть до мінімуму ризик призупинення митного оформлення товарів, експортованих дистриб’ютором.

По-четверте, при укладенні договору поставки між дистриб’ютором (покупцем) та постачальником (виробником) є можливим укладення ліцензійного договору, яким буде визначено порядок використання об’єкту інтелектуальної власності дистриб’ютором. Враховуючи особливості окремих положень законодавства, які регулюють виконання ліцензійних договорів, серед яких ч. 6 ст. 1109 Цивільного кодексу України, рекомендуємо сторонам детально визначати об’єкт прав інтелектуальної власності та способи його використання дистриб’ютором. Наявність укладеної ліцензійної угоди свідчить про правомірність використання об’єкта прав інтелектуальної власності дистриб’ютором, що виключає одну з формальних підстав призупинення митного оформлення товарів, встановлених ч. 1 ст. 399 МК України.

Виконавши вказані чотири рекомендації та дотримуючись встановлених із виробником домовленостей, дистриб’ютор зведе до мінімуму юридичний ризик призупинення митного оформлення товарів, експортованих ним. 

Однак, у зв’язку із тим, що органи державної влади при здійсненні владних повноважень з митного оформлення товарів можуть допустити порушення законодавства, то  дистриб’ютор також може виконати п’яту рекомендацію, а саме – встановити у договорах на експорт товару, де він виступає постачальником, обставину призупинення органами доходів і зборів митного оформлення партії товару як відкладальну обставину, що змінює зобов’язання з поставки товару в частині строків поставки товару. Така обставина зменшить економічний тиск зі сторони покупця товару на дистриб’ютора у випадку призупинення митного оформлення товару.

Отже, технологічний та інформаційний розвиток суспільства та національне законодавство диктує дистриб’юторам умови, відповідно до яких останні при здійсненні своєї діяльності зобов’язані звертати увагу на об’єкти прав інтелектуальної власності як на складову придбаних ними для експорту товарів та, як наслідок, їм необхідно запроваджувати у своїй діяльності механізми, які захистять дистриб’ютора від юридичних та економічних ризиків, зокрема, від можливості призупинення митного оформлення товарів.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
Контакти
E-mail: [email protected]